Росіяни ніколи не зрозуміють цього імені в українок. Яке воно і що значить

Ім’я Мирослава — символ миру, гідності та свободи. А от росіяни ніколи не будуть називати так своїх дочок.

"Телеграф" розповість, чому так.

Мирослава — це не просто ім’я. Це глибоке за змістом відсилання до світу без насильства: воно означає "та, що прославляє мир" або "славна миром". Для українців воно набуває особливого звучання — як тихий, але впевнений опір війні, як спомин про те, за що ми боремося.

А от у російському контексті це ім’я ріже вухо. У країні, де слово "мир" давно втратило своє істинне значення і стало ширмою для "русского мира", ідея справжнього миру — без танків, диктатури й агресії — неприйнятна. Російське суспільство, що десятиліттями виховувалося на культі "великої війни", просто не сприймає імен, у яких закладено сенс життя без ворожнечі.

Мирослава — це ім’я, в якому живе надія. Воно ніжно промовляє про світ, де немає місця ненависті, де цінують життя, свободу й добро. Це ім’я не про боротьбу заради сили, а про мрію жити в тиші без вибухів, у країні без страху. І, можливо, саме тому росіяни ніколи не зможуть по-справжньому відчути його сенс — бо воно про мир, якого вони не шукають.

Раніше "Телеграф" писав, чому через корабель росіяни ніколи можуть не назвати своїх синів Романом.