"А я не Лєна": як правильно казати це імʼя українською, щоб не зганьбитись

Більшість людей після 2022 року почали переходити на рідну мову, але все одно припускають помилки в розмові та письмі. Стосується це й імен. Часто в українській мові використовують російські зменшені форми жіночих імен, наприклад, Таня, Ліза, Лєна, Свєта.

"Телеграф", посилаючись на редакторку Ольгу Васильєву розповість, чи можливо українізувати ці імена.

"Почнімо з Тетяни. Оскільки це імʼя походить від грецького Татіана, можна як виняток залишити скорочення за цією повною формою: Таня, Тата", — розповідає редакторка.

Вона каже, що ім'я Єлизавета можливо скоротити як Люзя, так і Вета. Можна Єля, можна Лизя (цю форму зафіксовано на Слобожанщині).

З Оленою радакторка радить використовувати зменшену форму Лена. Незвично, але правильно. Те саме й з Лєрою: Лера.

Найскладніше, за словами Васильєвої, зі Свєтою. Проте Світлана може бути Світка, Лана, Ланка.

Редакторка нагадує, що скорочені форми можуть бути спільними для кількох імен:

Тася — це і Тетяна, і Таїсія;

Лана — це і Світлана, і Мілана;

Льоля — це і Олена, і Ольга;

Люся — це і Людмила, і Олюся, і Валюся (а на Гуцульщині Ольга взагалі Люна);

Леся — це і Олександра, і Лариса, і Ольга, і Олена, і Олеся;

Лесь / Лесик — це і Олександр (Сашко), і Олексій (Олешко), і Леонід (Ленько), і Олег (Олько), і власне Олесь.

Раніше "Телеграф" писав, як правильно українською відмінювати по батькові в жіночому роді чоловіче імʼя "Тимофій".