Запитів — нуль: митниця підтвердила, що ніхто не розслідує походження $4 млн у справі Міндіча

Тема походження доларових банкнот у справі щодо так званих "плівок Міндіча" не зацікавила правоохоронні органи та нардепів, які ініціювали публічні слухання. Принаймні вони офіційно не намагалися з’ясувати, як іноземні банкноти потрапили на територію України чи, можливо, дізналися про це якось інакше — неофіційно або інтуїтивно. Йдеться про вилучені під час обшуків $4 млн, фото яких поширювали силовики. Частина з них — новенькі долари в заводській упаковці підприємств Федеральної резервної системи США.

У відповідь на офіційний запит "Телеграфу" Державна митна служба України заявила, що не отримувала з цього приводу запитів від зацікавлених сторін — ані силових органів, ані Нацбанку, ані представників Верховної Ради.

"Відповідно до бази даних системи електронного документообігу запити від НАБУ, САП, Національного банку України, народних депутатів України стосовно ввезення на митну територію України доларових банкнот, що фігурують у справі щодо так званих "плівок Міндіча", до Держмитслужби не надходили", — йдеться в ексклюзивній відповіді для "Телеграфу" від начальниці відділу пресслужби та взаємодії з громадськістю — офіційної прессекретарки Держмитслужби Алевтини Топчієвої.

Вона також пояснила, що митні органи не наділені повноваженнями щодо здійснення досудового розслідування справ про контрабанду. Вони лише повідомляють про такі факти (про свої підозри) правоохоронні органи.

Водночас Топчієва запевнила, що Держмитслужба здійснює "заходи щодо запобігання та протидії незаконному переміщенню валютних цінностей через митний кордон України".

Також вона надала "Телеграфу" статистику щодо виявлених фактів порушень митного законодавства під час переміщення валюти:

• 2021 рік — 210 фактів;

• 2022 рік — 47 фактів;

• 2023 рік — 77 фактів;

• 2024 рік — 32 факти;

• січень – жовтень 2025 року — 31 факт.

Якщо вірити цій динаміці, кількість порушень порівняно з довоєнним періодом лише зменшується. Або ж вони стають непомітними для митників.

Схожу динаміку Держмитслужба надала й щодо обсягів тимчасово вилученої валюти (ймовірно, на час розслідувань):

• 2021 рік — 34,2 млн грн;

• 2022 рік — 7,8 млн грн;

• 2023 рік — 63 млн грн;

• 2024 рік — 568 тис. грн;

• січень – жовтень 2025 року — 938 тис. грн.

Алевтина Топчієва уточнила, що у 2025 році постачанням іноземної валютної банкноти в Україну займалися 7 банків, а з початку повномасштабного вторгнення — 8.

Жодних імен і розбивки обсягів завезення по банках Держмитслужба не надала. Там пояснили, що розкривають ці дані лише під час досудових розслідувань, що, з огляду на відсутність запитів у справі Міндіча, наразі не на часі, а також за запитами Антимонопольного комітету. Водночас митники детально розписали свої законодавчі повноваження — повну відповідь "Телеграфу" можна вивчити нижче.

З офіційної статистики Нацбанку також видно зростання в Україні попиту на готівкову іноземну валюту під час повномасштабної війни. НБУ повідомив про такі обсяги завезення банками іноземної банкноти:

• 2021 рік — $4,3 млрд;

• 2022 рік — $5,9 млрд;

• 2023 рік — $9,5 млрд;

• 2024 рік — $15,9 млрд;

• січень – жовтень 2025 року — $9,3 млрд.

Левова частка припадає на долар і євро — 99,5%. Водночас дедалі активніше зростає інтерес до євровалюти: її частка в загальних поставках за 10 місяців 2025 року зросла з 26% до 36%.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Міністерство фінансів представило законопроєкт, який потенційно здатен суттєво змінити умови ведення бізнесу для сотень тисяч українських підприємців.