Українським ФОПам міняють правила. Ті кажуть про Майдан і смертний вирок

Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, який може кардинально змінити правила гри для сотень тисяч українських підприємців.

Згідно з документом, з 1 січня 2027 року ФОПи, чий річний оборот перевищить мільйон гривень, зобов'язані реєструватися платниками податку на додану вартість. На перший погляд це звучить як технічна зміна в податковому законодавстві, але експерти б'ють на сполох.

Чому підприємці називають цю ініціативу смертним вироком для спрощеної системи оподаткування та що чекає ФОПів усіх груп, з'ясовували журналісти "Телеграфу".

Мільйон гривень обороту – це лише 2700 гривень на день: чому ліміт виглядає абсурдно малим

Законопроєкт передбачає зміни до Податкового кодексу, які встановлюють чіткий поріг. Якщо ФОП за останні 12 місяців заробив понад мільйон гривень обороту (без урахування ПДВ), він автоматично стає платником податку на додану вартість. Звучить солідно, але прості математичні розрахунки показують інше.

Мільйон гривень на рік – це приблизно 2700 гривень обороту на день. Для магазину це кілька чеків. Для перукарні – одна-дві послуги. Для інтернет-майданчика з мінімальною маржею – просто кілька годин роботи. Цей поріг охоплює практично всіх, хто веде бізнес активніше, ніж на рівні хобі.

За оцінками народної депутатки Ніни Южаніної, під цю ініціативу потраплять 628 тисяч ФОПів. Мінфін обіцяє, що це принесе бюджету додаткові 40 мільярдів гривень. У перерахунку на одного підприємця це понад 60 тисяч гривень додаткового податкового навантаження. Але експерти стверджують, що реальні цифри виглядають страшнішими.

Ніна Южаніна у своєму дописі у соцмережах пояснює, що розрахунки Мінфіну маніпулятивно занижені. ПДВ становить 20% з обороту. Якщо ФОП не має вхідного ПДВ – тобто зареєстрованих податкових накладних від постачальників – він змушений сплачувати повну суму податку з обороту, а не з прибутку.

"Тоді реальне податкове навантаження становитиме від 220 тис. до 740 тис. грн на рік з одного ФОП (20% від середнього обороту). Це не "детінізація". Це ліквідація малого бізнесу", – пише Южаніна.

Особливо вразливими виявляються підприємці зі сфери послуг, торгівлі з мінімальною маржею та ФОПи без великих постачальників-платників ПДВ. Для них кожна гривня обороту стає тягарем, бо вхідного податкового кредиту немає, а 20% платити доведеться з усього.

За це все заплатять звичайні українці, які купують товари та послуги. "За оцінками аналітичних центрів, прийняття такого рішення призведе до втрати суспільного добробуту у розмірі 150−180 млрд грн, або біля 1.5−2% ВВП. При цьому сукупні втрати бюджету від зловживань із спрощеною системою оподаткування оцінюються експертами на рівні 10−13 млрд грн на рік", — пояснює виданню NV депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко.

Чому українські ліміти для ФОПів не мають нічого спільного з європейськими

Олександр Зарайський, податковий консультант, пояснює абсурдність ситуації. В Євросоюзі річний ліміт, після якого підприємець стає платником ПДВ, становить 85 тисяч євро.

"Нам це все подають як приведення українського законодавства до європейського. Насправді в європейському законодавстві ліміт по ПДВ річний – 85,000 євро. Національне законодавство може встановити будь-який ліміт, але не більше 85,000 євро. Можна взагалі встановити нуль, можна як у нас мільйон, а можна до 85,000 євро", – розповідає Зарайський "Телеграфу".

Український ліміт в мільйон гривень діє з 2011 року. За 14 років інфляція знецінила цю суму в рази, курс долара та євро виріс, але цифра залишилася незмінною. Бізнес давно просить підняти цей поріг, але замість цього з'являється законопроект, який не змінює ліміт, а розширює його дію на всі категорії ФОПів.

"Якщо мова йде про приведення нашого законодавства до законодавства ЄС, чому не підняти ліміт до тих же самих трьох-чотирьох хоча б мільйонів? І добре, тоді встановити для всіх однакові умови, як то вимагає ЄС", – обурюється експерт.

Боротьба з контрабандою чи знищення підприємництва? Навіщо насправді потрібен цей законопроект

Зарайський переконаний, що за ініціативою Мінфіну стоїть спроба боротися з контрабандою. Багато контрабандних товарів продається через ФОПів на єдиному податку. Логіка держави проста: якщо ФОП стане платником ПДВ, він змушений буде купувати товар офіційно, з документами, сплачувати ПДВ на митниці.

Але експерт називає цей підхід "лікуванням зубів через одне місце". Проблема не в ФОПах, а в тому, що оптовики продають товар без документів. ФОП приходить до оптовика, а той каже: "Я тобі не дам документи. Хочеш – бери, не хочеш – іди. Таких покупців, як ти, у мене до біса". У таких умовах змусити ФОПа платити ПДВ – це ліквідувати симптом, а не вилікувати хворобу.

Олександр Зарайський покладає надії саме на комітет Гетманцева. "В мене велика надія, що в пана Гетьманцева вистачить політичної волі і здорового глузду зарубати те, що зараз викотив Мінфін і винести інший законопроект від комітету", – каже він.

Експерт нагадує, що комітет вже не раз блокував непродумані ініціативи Мінфіну та виносив свої правки, які більше враховували інтереси бізнесу. Сам голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев відмовився давати коментарі виданню щодо законопроєкту. Інші члени комітету станом на момент публікації матеріалу також не надали свої коментарі.

Чому досвід Податкового майдану нічого не навчив українців

Якщо законопроєкт буде прийнятий, є реальна загроза нового Податкового майдану (масові мітинги та протести в Україні проти ухвалення Верховною Радою України проекту нового Податкового кодексу у 2010 році).

Оксана Продан, голова Всеукраїнського об'єднання підприємців "Фортеця" та радниця голови Асоціації міст України, підтверджує, що підприємці вже об'єдналися. "Вже відновили зв'язки лідери об'єднань підприємців, які організовували Податковий майдан у 2010 році, – з усіх куточків України", – розповідає вона "Телеграфу".

Що робитиме бізнес: від закриття ФОПів до реєстрації всієї родини

Оксана Продан описує сценарії, якими піде бізнес, якщо законопроект ухвалять у поточній редакції. Варіантів небагато, і всі вони шкідливі для економіки.

"Одні закриються й поїдуть за кордон, інші залишаться за кордоном і не повернуться в безпечні умови після Перемоги України, ще хтось піде в наймані працівники, хтось перейде на загальну систему оподаткування, частина буде реєструвати всіх членів родини по черзі", – перелічує експертка.

Мільйони ФОПів — ще та проблема. Але інші сценарії ще гірші

Останній варіант особливо цікавий. Якщо оборот обмежений мільйоном гривень на рік, багато підприємців почнуть дробити бізнес. Замість одного ФОПа з'являться два, три, чотири – на себе, на дружину, на дітей, на батьків. Адмініструвати таку кількість суб'єктів складно, але інакші варіанти виглядають ще гіршими.

"Роздробитися на шість ФОПів – їх треба адмініструвати, все зводити. Це важко. А якщо справді два, три, чотири ФОПа, 40 ФОПів адмініструвати, це ще ті проблеми", – зазначає Олександр Зарайський.

Інший сценарій – масове закриття бізнесу. Люди просто залишать бізнес і підуть у найманих працівників або спробують працювати в тіні. Зарайський скептично ставиться до варіанта з тіньовою економікою, бо держава вже створила жорсткий контроль. Онлайн-платформи передають інформацію до податкової, платіжні системи звітують про перекази. Працювати без документів стає майже неможливо.

"Спрощенка помре": чому введення ПДВ означає кінець єдиного податку

Оксана Продан вважає пропоновані зміни смертю спрощеної системи. "Введення ПДВ для платників єдиного податку – немає значення з якого обороту – це пряме знищення спрощеної системи. Бо це не спрощенка, коли потрібно адмініструвати ПДВ".

ПДВ в Україні дуже складний в адмініструванні. Потрібно реєструвати податкові накладні, вести облік вхідного та вихідного податку, подавати звітність, стежити за змінами в законодавстві. Це вимагає часу, знань, часто послуг бухгалтера. Спрощена система створювалася саме для того, щоб малий бізнес не витрачав ресурси на складний облік.

"Податкове навантаження на третій групі єдиного податку в рази вище, ніж на загальній системі оподаткування, – розрахунки ми робили ще при Азарові, у 2011 році, після Податкового майдану", – нагадує Продан.

Вона також звертає увагу на те, що напрацьована 15 років тому редакція спрощеної системи оподаткування діє досі. Її створювали після масових протестів, коли уряд був змушений відступити від спроби знищити єдиний податок. Тепер історія повторюється.

Замість наповнення бюджету грошей стане ще менше

Оксана Продан перелічує реальні наслідки ухвалення законопроекту. Це не наповнення бюджету, а цілий комплекс негативних ефектів для економіки та суспільства.

"Зменшення в Україні людей – активних, продуктивних, які створюють додаткову вартість. Звуження сфери послуг. Падіння надходжень до місцевих бюджетів. Збільшення незахищених людей, яким перестануть допомагати підприємці й не зможуть допомагати без надходжень муніципалітети. Спотворення статистики й державних даних. Збільшення корупційного тиску в усіх сферах суспільного життя", – пише експертка.

Вона підкреслює, що єдиний позитив уже є: на захист підприємництва вже виступили мінімум чотири міські ради. Продан вірить, що будуть ще рішення сільських, селищних, міських рад, бо саме підприємці формують їхні бюджети. Це може дати Державній регуляторній службі підстави відмовити Мінфіну в погодженні законопроєкту.

Як переписати систему: що пропонують експерти

Олександр Зарайський пропонує альтернативу. Якщо введення ПДВ для ФОПів неминуче, потрібно хоча б зробити це справедливо. По-перше, підняти ліміт до 85 тисяч євро, як передбачено законодавством ЄС. По-друге, переписати всю систему єдиного податку, щоб вона працювала логічно.

Він також звертає увагу на головну проблему: ініціатива не виведе з тіні контрабанду. "Якби вони спочатку вивели із тіні контрабанду, коли ФОП може купити із ПДВ у платника ПДВ товар оптом і потім продавати в розріб – окей, нема питань. ФОП стає платником ПДВ, отримує вхідний податковий кредит, додає ПДВ, сплачує податок на додану вартість з різниці. Це було б чудово", – пояснює Зарайський.

Але в умовах, коли оптовики продають без документів, а митниця не працює належним чином, введення ПДВ для ФОПів – це не рішення проблеми, а її посилення.

Варто пам'ятати, що зараз законопроект Мінфіну – це лише початковий документ. Далі він має пройти Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, потім два читання в парламенті. На кожному етапі текст може змінитися до невпізнання.

Чи вистачить у влади розуму та політичної волі врахувати уроки Податкового майдану 2010 року – покаже час. Поки що експерти одностайні: в поточній редакції законопроект загрожує знищити спрощену систему оподаткування та виштовхнути сотні тисяч підприємців з легального поля.

Нагадаємо, "Телеграф" писав, що продавців речей в інтернеті, які не оформлені як підприємці, хочуть змусити сплачуватимуть податки. Для цього цифрові платформи можуть отримати зобов'язання податкового агента.