План перемоги представлений українцям - це перекладання відповідальності на наших партнерів - Євген Магда

Директор Інституту світової політики, політичний експерт, автор книги "Гібридна війна" спеціально для "Телеграфу" розповів про виклики Плану перемоги

Перше питання, яке виникає після того, як ознайомився з виступом Володимира Зеленського у Верховній Раді, чому так довго тягнули з тим, щоб показати план перемоги українським громадянам? Я думаю, що вони заслужили на те, щоб бачити його швидше.

В цьому плані є з одного боку достатньо системне бачення, а з іншого боку це значною мірою перекладання відповідальності на наших партнерів. Я думаю, що це не зовсім справедливо, тому що Україна свій шлях євроатлантичної інтеграції розпочала в 1997 році під писанням Харт'є про особливе партнерство з НАТО.

Даруйте, ніхто не винен українському істеблішменту, що він не чухався до осені 2022 року, коли Росія провела незаконний референдум про приєднання окупованих українських територій, а Україна на це відповіла заявкою на вступ до НАТО.

На сьогоднішній момент отримати запрошення, наголошую, лише запрошення, вступу до НАТО достатньо складно, тому що це рішення має ухвалюватись консенсусом. Ми маємо щонайменше дві країни – Угорщину та Словаччину, а я думаю їх буде більше, які до цього питання ставляться скептично. І, відповідно, уявити собі, що Джозеф Байден в нинішній ситуації буде здійснювати політичний тиск на своїх партнерів, достатньо складно.

І мене дещо бентежить теза про прагнення розмістити комплексний пакет неядерного стримування на територію України. Наскільки я розумію, це ракети малої та середньої дальності. Якщо це так, то це передбачає розміщення іноземних баз військових в Україні. Це на сьогоднішній момент заборонено Конституцією. І поміняти Конституцію в умовах воєнного стану неможливо.Розвиток економічного потенціалу, зміцнення оборони – це все добре. Але в питаннях ділитися розвідувальними даними, наскільки я розумію, не всі наші союзники хочуть ділитися цими розвідувальними даними. Це їхні права за великим рахунком.

Стосовно того, що брати більш активну участь в розробці українських надр, ну і взагалі розвивати українську промисловість, це правильна теза, вона потрібна. І вона потребує, я думаю, максимально розшивки в переговорах. Тому що це те, на що наші західні партнери найбільш готові, як показало опитування політику.

Стосовно того, що наші війська зможуть замінити американські в Європі після завершення російсько-української війни, ну, я б сказав так, що з огляду на неспівмірність бюджетів військових США та України, та на те, що не всім нашим сусідам буде подобатися наявність у нас мільйонних сил оборони, це завдання, як-то кажуть, із зірочкою.