Зростуть ціни, впаде гривня? Фінансисти прокоментували важливе рішення НБУ

Ці дії можуть бути лише початковим сигналом від регулятора

Зниження облікової ставки Національного банку України з 15,5% до 15%, затверджене сьогодні правлінням регулятора, потенційно може провокувати зменшення відсоткових ставок за депозитами населення та навряд дозволить зменшити вартість кредитів, які для фізосіб за картковими позиками починаються з 44-45% річних.

Таку думку висловили фінансисти, опитані "Телеграфом" по гарячих слідах. Вони чекають від НБУ більш рішучих змін облікової ставки.

Що буде з депозитами та кредитами

"Зниження облікової ставки до 15% варто розглядати як початковий сигнал можливих змін у депозитній та кредитній політиці банків. Наразі можна говорити про потенційне незначне коригування ставок за гривневими депозитами, однак у середньому вони, ймовірно, залишатимуться в діапазоні 13-14,5% річних. Аналогічна ситуація спостерігається і в сегменті кредитування — суттєвих змін поки що не очікується", — зазначив у ексклюзивному коментарі для "Телеграфу" директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку Дмитро Замотаєв.

А ще додав, що відсотки за депозитами і кредитами населення активніше знижуватимуть за умови подальшої просадки облікової ставки — одразу на 0,5-1% річних.

"Ключове значення має сам напрямок монетарної політики. За умови стабілізації макроекономічної ситуації облікова ставка може поступово знижуватися й надалі. Більш відчутні зміни в умовах кредитування та заощаджень можливі у разі зниження облікової ставки до рівня 14–14,5%. У такому випадку банки отримають можливість зменшити депозитні ставки на 0,5–1%, а потім і кредитні ставки також можуть знизитися в аналогічному діапазоні", — сказав Замотаєв.

Саме це анонсував у своїй публічній заяві голова Нацбанку Андрій Пишний: не одне зниження облікової ставки у січні, а кілька. Він назвав це "циклом зниження". Хоча фінансисти одразу помітили, що обіцяний цикл буде невеличким.

"За попереднім прогнозом, ставка мала поступово знизитися до 12,5% на кінець 2026-го та до 11,0% наступного року. Оприлюднений сьогодні прогноз передбачає значно скромніше зниження: до 14,5% на кінець 2026-го та до 12,5% на кінець 2027-го. Тобто Нацбанк сигналізує, що його політика залишатиметься жорсткою", — такі висновки для "Телеграфу" зробив керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Що буде з цінами та ВВП

Певно, що в НБУ побоюються зростання офіційної інфляції, яка у грудні 2025 року в річному вимірі була зафіксована Держстатом на рівні 8%, і тому вирішили обережно рухати свою облікову ставку. Керівництво регулятора на сьогоднішньому брифінгу визнало все ще значні інфляційні очікування, але запевнило, що ті поступово розвіються. Хоча й без ґрунтовної аргументації.

Але банкіри чекають на подальше зростання цін на товари та послуги, аналізуючи об’єктивні фактори.

"Не виключено, що за підсумками січня 2026 року інфляція може перевищити 1% у місячному вимірі, що суттєво більше за попередні очікування на рівні 0,3–0,5%. Водночас можливий інерційний характер такого зростання, а його повне відображення в офіційній статистиці може відбутися наприкінці лютого — на початку березня. Уже зараз спостерігається підвищення цін на пальне, окремі групи продовольчих товарів з високою енергоємністю виробництва, а також на частину побутових товарів, зокрема через зростання попиту. Додатковий тиск формує подорожчання послуг, у тому числі через ускладнення логістики. Водночас ключовим фактором залишається скорочення пропозиції, яке в умовах підвищеного попиту стимулює зростання цін", — пояснив нам Дмитро Замотаєв.

Він окремо наголосив на енергетичних проблемах, посилення яких відчув чи не кожен українець.

"Поточний період є одним із найскладніших для економіки з початку повномасштабної війни. Основні економічні процеси зосереджені на підтримці базової життєздатності, тоді як питання розвитку та довгострокового планування тимчасово відходять на другий план. Наслідки масованих атак на енергетичну інфраструктуру суттєво обмежують економічну активність і стримують відновлювальні процеси", — підкреслив Замотаєв.

А ще пояснив зв'язок між зменшенням ВВП, за яким НБУ сьогодні погіршив прогноз з 2% до 1,8%, та поточними цінами.

"Економічна ситуація залишається складною через пошкодження енергетичної інфраструктури. Малий і середній бізнес працює нестабільно або змушений тимчасово призупиняти діяльність, тоді як великі підприємства стикаються з масштабнішими викликами через обмежений доступ до електроенергії. У сукупності це формує ризики уповільнення економічної активності та посилення інфляційного тиску", — сказав Дмитро Замотаєв.

Як облікова ставка відбивається на людях

Класичні наслідки зниження ставок центробанком будь-якої країни такі (як кажуть, за підручником):

1. Банки починають менше платити вкладникам, передусім простим людям (фізособам). Чому? Бо зібрані в них гроші більше не вкласти за більшими ставками в самому регуляторі, у Національному банку в нашому випадку. В нас це називається депозитними сертифікатами, і відсоткові ставки за ними напряму прив’язані до облікової. Що менше банки заробляють на сертифікатах — то менше платять вкладникам.
2. Коли людям менше платять за депозитами, то вони лишають там дедалі менше грошей. Починають купувати більше інвалюти (долара чи євро) або товарів. Під час війни українці дедалі активніше вкладаються в енергетичне обладнання, яке беруть під перепродаж. Через енергетичну скруту ціни на нього зростають щомісяця, і перепродаж гарантує дедалі більші заробітки.
3. У нормальних умовах (не за умов страшної війни) мають зменшуватися кредитні ставки для бізнесу та населення, де люди платять, приміром, за картковими кредитами щонайменше 44% річних, коли не вкладаються в пільгові (грейс) періоди. Та зараз такі обіцянки на здешевлення кредитів банкіри дають з великим скрипом, посилаючись на великі ризики непогашення під час війни. Не тільки через те, що люди не забажають віддавати борги (поведуться нечесно), але й через те, що будь-хто може в будь-який момент просто не вижити через щоденні атаки ворога. Тож якщо кредити й здешевшають, то незначно й не для всіх. Хоча саме на це й націлене рішення НБУ зі зменшення облікової ставки — на збільшення кредитування, на підживлення нашої економіки у непрості часи.
4. Можлива нова девальвація гривні до інвалют (долара, євро), якщо люди та бізнес почнуть активніше купувати готівкову валюту в касі чи безготівкову на рахунок.

Щодо можливого здешевлення гривні нині немає єдиної думки: за однією версією, сильно нижче за 43,5 грн/$ гривня не спуститься, за іншою — може дійти до 44-45 грн/$ в першому кварталі 2026 року, про що зазвичай говорять неофіційно.

"По долару, схоже, локальний максимум вже пройшли, щодо євро складно робити прогнози через складну геополітичну ситуацію та інші фактори. Водночас золото-валютні резерви нашого Нацбанку значні, тож залежності від скорої міжнародної допомоги нема", — вважає Олександр Паращій.

Останній тиждень НБУ не надто знижує гривню до долара: сьогодні, 29 січня, офіційний курс підріс з 42,7689 грн/$ до 42,8483 грн/$ завдяки діям самого регулятора на міжбанку — ручному управлінню курсом (тиждень тому він тримався вище 43 грн/$). Також НБУ був змушений підняти свій курс у парі гривня/євро — з 51,2286 грн/€ до 51,2423 грн/€, передусім через рух пари євро/долар на світовому ринку з 1,1985 до 1,1967.

Нагадаємо, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов, що у лютому в Україні ситуація з курсом валюти може набути помірної стабільності. Однак це досить швидко можуть змінити не тільки міжнародні чинники.