"Національний кешбек": економіст назвав три недоліки програми

Програма має фокусуватись на підтримці виробників, які створюють значну додану вартість всередині країн

Однією з ключових проблем нещодавно запущеної в Україні програми "Національний кешбек" є надто м'які критерії визначення "українського товару". Для участі в програмі достатньо, щоб товар мав штрих-код, який починається з "482". Фактично, достатньо лише фасування товару в Україні, щоб він вважався вітчизняним, незалежно від фактичної доданої вартості.

Про це "Телеграфу" розповів віцепрезидент ICC Ukraine (Український національний комітет Міжнародної торгової палати) з оподаткування, обліку та аудиту Дмитро Олексієнко.

Більше читайте на сайті "Телеграф" у публікації: "Український кешбек: чи виправдає ініціатива очікування уряду?"

На його думку, це створює ризики маніпуляцій з маркуванням іноземних товарів як українських і ускладнює адміністрування й моніторинг дотримання критеріїв.

— Такий підхід не враховує реальний внесок виробника в українську економіку та може призвести до ситуації, коли державні кошти витрачатимуться на стимулювання продажів товарів з мінімальною локалізацією в Україні. Натомість, програма мала б фокусуватись на підтримці виробників, які створюють значну додану вартість всередині країни, — каже економіст.

Ще одним недоліком є занадто широке охоплення програми, вважає Дмитро Олексієнко.

— До переліку товарів, які підпадають під дію кешбеку, входять і ті категорії, які і без того мають високу частку ринку і не потребують додаткового стимулювання. Зокрема, йдеться про харчові продукти, які становлять більшу частину споживчого кошика українців. Водночас поза увагою можуть залишитись виробники інвестиційних товарів з високою доданою вартістю, які дійсно потребують державної підтримки, — наголошує віцепрезидент ICC Ukraine.

Дизайн і механізм адміністрування програми також викликають запитання, продовжує екскперт.

— Залучення фактично п'яти сторін (продавця, виробника, банку, державної платформи "Дія" та покупця) передбачає складну взаємодію, бюрократичні процедури та високі витрати на адміністрування, — назвав третій недолік програми економіст.

Нагадаємо, "Телеграф" пояснював, що таке "Національний кешбек" і як він працює.