"Транспорт — не для всіх": у Києві пропонують локдаунні обмеження через мороз і відключення

Похолодання до -20 градусів може стати серйозним випробуванням для транспортної системи Києва. Ключовим чинником у цій ситуації є не лише сам мороз, а насамперед наявність і стабільність електропостачання, від якого безпосередньо залежить робота більшості видів громадського транспорту.

Про це в коментарі "Телеграфу" пояснив Дмитро Беспалов — транспортний планувальник і директор компанії "Про мобільність".

"Ситуація з роботою громадського транспорту взимку буде дуже сильно залежати від того, що відбуватиметься з електропостачанням. Саме від цього фактору потрібно відштовхуватися на верхньому рівні. Якщо електроенергії не буде зовсім — умовно кажучи, як це було у Дніпрі під час повного блекауту, — тоді говорити про стабільну роботу транспорту взагалі не доводиться", – говорить він.

У разі повного знеструмлення йдеться не про тимчасові перебої, а фактично про зупинку системи перевезень. Електротранспорт у такій ситуації працювати не зможе, а альтернативи матимуть лише точковий і нестабільний характер.

Якщо ж електропостачання збережеться хоча б на нинішньому рівні, місто матиме більше можливостей для маневру. Водночас сильні морози створюють додатковий тиск на енергосистему через різке зростання споживання.

"Йдеться не лише про транспорт, а про все місто загалом, адже частина населення і підприємств використовують електроенергію для опалення", – нагадує Дмитро.

У таких умовах міські служби змушені розставляти пріоритети між різними елементами інфраструктури. Громадський транспорт залишається важливим, однак у критичні моменти може поступатися системам життєзабезпечення.

Найімовірнішим інструментом у разі дефіциту електроенергії стане її квотування. Для пасажирів це означатиме зміну режиму роботи транспорту, а не його повну зупинку.

"Для громадського транспорту це на практиці означає збільшення інтервалів руху. Якщо раніше метро, трамваї чи тролейбуси курсували з інтервалом 15-20 хвилин, то в умовах обмежень ці інтервали можуть зрости до 30-40 хвилин", – передбачає він.

Збільшення інтервалів неминуче призведе до скупчення пасажирів і зростання часу очікування. В умовах сильного морозу це стає окремим фактором ризику для людей. Теоретично частину навантаження можна було б компенсувати дизельними або бензиновими автобусами. Проте на практиці такі можливості Києва обмежені — як через нестачу техніки, так і через дефіцит водіїв.

Попередній досвід локальних аварій показує, що навіть у менших масштабах місту доводилося знімати транспорт з інших маршрутів, не маючи повноцінного резерву.

У таких умовах, на думку експерта, критично важливою є наявність заздалегідь підготовленого плану дій — як на випадок часткового дефіциту електроенергії, так і у разі повного блекауту.

"Це не якийсь фантастичний сценарій. Сильні морози, зростання споживання електроенергії і необхідність підтримувати функціонування міста — цілком реалістична ситуація", – говорить він.

Серед можливих рішень — зменшення загальної потреби в пересуванні містом, зокрема через дистанційну роботу, онлайн-навчання та перенесення некритичних поїздок.

Беспалов також наголошує, що повна зупинка громадського транспорту в столиці є неприпустимою з точки зору безпеки.

"В умовах війни транспорт — це критична інфраструктура для обороноздатності міста і держави. Його повна зупинка була б катастрофічним сценарієм, це має бути щось типу кримінального злочину і чогось, подібного до держзради", – наголошує він.

Саме тому, підсумовує Беспалов, управлінські рішення мають ухвалюватися з урахуванням не лише комфорту пасажирів, а й здатності міста функціонувати в умовах кризи.

"Посадовці, які ухвалюють рішення, мають усвідомлювати відповідальність не лише за зручність мешканців, а й за здатність міста функціонувати у критичних умовах. Для цього необхідний чіткий і заздалегідь підготовлений план дій на випадок енергетичної кризи та екстремальних морозів", – говорить він.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" пояснював, як морози вплинуть на енергосистему України.