Найважча зима для Києва: чи встигаємо підготуватися і які райони ризикують залишитися без тепла

Кому в Києві дійсно варто готуватися до холодної зими

Столична теплова система вже підійшла до нового опалювального сезону ослабленою, кажуть енергетики. І головним запобіжником від масових відключень тепла взимку лишається не ремонт труб чи нова генерація, а наявність у ЗСУ достатньої кількості протиракет.

За прогнозами фахівців, найскладнішою ситуація може бути для приблизно 2500 будинків Києва — саме стільки, на думку експертів, ризикують лишитися без резервного тепла в разі нових масованих атак. Чому система опалення столиці досі вразлива і що встигає зробити місто до холодів, розібрався "Телеграф".

"Це факт": що саме сказав Харченко

Батареї у квартирах, які раптом холонуть серед зими, — кошмар, знайомий багатьом киянам відколи почалася велика війна. Тепер до цього страху додалась конкретна цифра: 2500 будинків, які нібито ризикують зостатися без тепла, якщо Росія знову вдарить по теплоцентралях.

Заяву зробив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, і саме з неї почалося обговорення, наскільки місто готове до нового опалювального сезону. Харченко пояснив: столична система теплопостачання проєктувалася ще за радянських часів і просто фізично не розрахована на систематичні ракетні удари.

За його словами, якщо Росія знову поцілить у теплоелектроцентралі, нових резервних потужностей вистачить максимум на 75% житлового фонду Києва. Решта, приблизно чверть міста, тепла не отримає.

"Виходячи з того, як побудована теплова система Києва, яку будували 60 років, виходячи з того, які є технічні реальні можливості, от десь плюс-мінус 2500 будинків в Києві не будуть мати резервного джерела тепла. Це те, що, на мою думку, факт", — сказав Харченко.

Разом з тим експерт розповів: паралельно у місті триває підключення 200 МВт когенерації додаткових потужностей, які мають живити критичну інфраструктуру під час загального блекауту. Втім, встигнути до морозів вдасться не з усім обсягом:

• 30% нових потужностей вже запущено;
• ще 50% планують запустити до вересня;
• решту 20% — лише до жовтня.

Схожу роботу проводять і на водоканалах, де також готують резервне живлення. Але саме теплоцентралям, за оцінкою Харченка, найбільше бракує запасу міцності на випадок повторних масованих ударів.

Київ підготувався, наскільки міг, але цього замало

Не всі експерти сприймають цифру у 2500 будинків буквально, проте практично ніхто не заперечує саму проблему. Енергетичний експерт, професор Полтавської політехніки Станіслав Ігнатьєв в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" зазначив, що говорити про високий рівень готовності столиці до зими передчасно.

Ігнатьєв каже, що Київ підготувався настільки, наскільки дозволяли час і ресурси. "Але це не означає, що система стала стійкою до повторення сценарію масованих ударів по енергетичній інфраструктурі", — додає експерт.

Головна проблема, за його словами, — надмірна централізація теплової мережі. Її проєктували для мирного часу, а не для систематичних ракетних ударів, і кардинально перебудувати архітектуру системи за лічені місяці неможливо.

Ігнатьєв додав, що Київ входить у новий сезон з ослабленою інфраструктурою: Дарницька ТЕЦ після ударів фактично втратила можливість працювати у довоєнному режимі, а ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 експлуатуються десятиліттями та мають суттєво зношене обладнання.

Щодо самої цифри у 2500 будинків Ігнатьєв обережний: точних технічних розрахунків він не бачив. Утім, за його словами, сама логіка такої оцінки виглядає обґрунтованою — адже втрата навіть однієї великої ТЕЦ здатна залишити без тепла значну частину міста.

Найуразливішими об'єктами системи експерт назвав великі теплоелектроцентралі, магістральні мережі та насосні станції, а справжнього резервування, на його думку, поки що недостатньо.

Кому насправді загрожують відключення

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в коментарі "Телеграфу" загалом підтримав стурбованість Харченка, хоч і без апокаліптичних формулювань.

За його оцінкою, компенсувати потужності великих ТЕЦ за рахунок нової розподіленої генерації до кінця року нереально, тож ключовим фактором залишається захист самих станцій від ударів.

Дещо іншу картину описує енергетичний експерт Геннадій Рябцев. За його словами, без централізованого тепла Київ ризикує залишитися лише в одному конкретному сценарії — якщо буде повністю виведено з ладу ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Тоді без центрального опалення справді може лишитися близько чверті житлових будинків міста.

Причина в самій географії міста, пояснив Рябцев. Права частина Києва історично забезпечувалась малими котельнями, яких там понад 600, і теоретично здатна обійтись без великих ТЕЦ. А от лівобережні спальні райони та частина Голосіївського залежать від великих станцій.

При цьому апокаліптичного сценарію експерт не бачить, якщо об'єкти критичної інфраструктури вчасно забезпечать автономними джерелами живлення, а не лише тимчасовими резервами на кілька годин.

Головну загрозу цієї зими Рябцев бачить не стільки в морозах, скільки в наявності протиракет для захисту енергооб'єктів від балістики. За його словами, погода буде м'якшою, ніж торік, а ось результат нових масованих атак передбачити складно.

Що встигає зробити місто — і чи можна підготуватися самим

Паралельно з дискусією експертів у місті триває підключення нових потужностей когенерації та облаштування резервного живлення для водоканалів. За словами Харченка, левову частку цих робіт планують завершити до вересня-жовтня, до початку серйозних холодів.

Що варто пам'ятати мешканцям Києва вже зараз:

• найбільш вразливими є лівобережні спальні райони та частина Голосіївського району, які залежать від великих ТЕЦ;
• Правобережжя частково захищене завдяки мережі малих котелень;
• ключовим фактором залишається захист самих ТЕЦ, а не лише резервна генерація;
• швидкого й повного розв'язання проблеми до початку сезону не буде, роботи тривають поетапно.

Захист великих теплоцентралей від нових ударів і темпи введення резервних потужностей до морозів — саме ці два фактори опитані експерти називають вирішальними для цієї зими.