Нагадує про росіян. На Закарпатті є село з дивною назвою і поганими дорогами (оновлено)
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Населення цього села може здивувати
У мальовничому куточку Закарпатської області, серед зелених полів та лісів, розташовані три невеликі села з цікавими назвами. Мова йде за Великі, Малі та Руські Геївці.
"Телеграф" розповість детальніше, що відомо про ці селища. Варто зазначити, що вони мають давнє походження.
"Геївці" походить від старослов’янського "гай" — що означає ліс або гай. Але особливу увагу привертає село Руські Геївці. В умовах сучасних реалій, коли на Закарпатті, як і в усій Україні, відчуття до всього "руського" у значенні "російського" є вкрай негативним, це село зберігає свою історичну назву.
У коментарі "Телеграфу" журналіст, в.о. головного редактора сайту UA-Футбол Ігор Семйон розповів трохи більше про село. За його словами, воно насправді дуже маленьке і має назву, яка у нинішні часи "ріже" слух.
Слово "руські" у даному топонімі не є наслідком "зросійщення", а, як ви зазначили раніше, підкреслює особливість села – відрізняє його від Малих і Великих Геївців, які населені переважно етнічними угорцям. Руські Геївці – це поселення етнічних українців,
За даними Вікіпедії, станом на 2017 рік тут мешкало 110 мешканців. Воно розташоване серед живописних пагорбів, типових для цієї частини Закарпаття.
Натомість, як каже журналіст тут є проблеми. Село з огляду на своє розташування, належить до територіальної громади (Сюртівської), на якій компактно поселені етнічні угорці.
Припускаю, що саме тому село отримує дуже мало уваги від місцевої влади і фактично перебуває у занедбаному стані,
Семйон каже, що насправді у цьому селі немає ні садочка, ні школи, ні медпункту, ні постійно працюючої крамниці.
Медпунктом" слугує дім місцевого жителя – фельдшера (працює в Ужгороді), а магазин працює у певні дні тижня по кілька годин за запитами селян (зусиллями місцевих підприємців). А ось садочок і школа тут насправді і не потрібні – село надто маленьке для такої інфраструктури. За селом "закріплений" шкільний автобус, який може доставити нечисленних діток до навчальних закладів сусідніх розвинутіших сіл,
На його думку, головна проблема – це суцільне і тотальне бездоріжжя, яке практично унеможливлює нормальне транспортне сполучення села Руські Геївці з сусідніми населеними пунктами. Рейсові автобуси чи маршрутки сюди просто не доїжджають через відсутність нормального асфальтного покриття. Єдиний вихід для місцевих жителів – це добиратися до сусідніх сіл на автобуси чи електричку (у Цеглівку, Сюрте) своїм ходом: на велосипедах, часто –пішки.
Журналіст припускає, що відсутність дороги місцеві жителі пов'язують з функціонуванням поруч з селом піщаного кар'єру.
Вантажівки, які розвозять звідси пісок по всій території Закарпатської області (а, можливо, і за її межі) десятиліттями розбивають дорожнє полотно і нівелюють ті рідкісні спроби "клаптикового" ремонту, які трапляються час від часу,
Варто зазначити, що "руські" в даному випадку має зовсім інше значення — це стародавня назва українського населення, яка використовувалася для відрізнення від угорських, словацьких та німецьких поселенців на багатонаціональному Закарпатті.
З спостережень чоловіка, він може сказати, що місцеві жителі розуміють "немилозвучність" назви села у теперішній час і не виступають проти перейменування, але просять паралельно звернути увагу на інші нагальні проблеми. Фундаментальна з яких – бездоріжжя.
Неодноразово жителі села Руські Геївці навіть зверталися з відкритими листами до можновладців (останнє таке звернення було приблизно рік тому – до тодішнього губернатора Закарпаття Віктора Микити), але щоразу не отримували зворотного зв'язку,
Він також додав, що у селі відносно нещодавно силами громади та священника була побудована православна церква (на фото), яка станом на зараз не є у підпорядкуванні Православної Церкви України (ПЦУ)
Раніше "Телеграф" писав, де в Україні можна побачити водоспад з водою неймовірного забарвлення.