Постріл у нечисту силу? Звідки взялася містична назва цього селища на Дніпропетровщині

Чортомлик — селище у Нікопольському районі Дніпропетровської області України. Воно розташоване на правому березі Дніпра, південніше від Покрова та на захід від Нікополя. Селище належить до Покровської міської громади.

"Телеграф" вирішив розповісти про Чортомлик, в якому на початку повномасштабної війни проживало близько 1 290 осіб. Цей топонім пов'язаний з дуже цікавою легендою.

Назва населеного пункту безпосередньо пов’язана з річкою Чортомлик — невеликою притокою Дніпра (або одним з його рукавів), яка протікала цією місцевістю до створення Каховського водосховища. Історичні карти та сучасні географічні довідники фіксують існування річки Чортомлик у Нікопольському районі Дніпропетровської області.

Легенда про один з подвигів отамана Сірка

Назва Чортомлик має цікаве походження та пов’язана з місцевим фольклором. За однією з найвідоміших легенд, річку назвали так через містичну подію за участі славного козацького кошового отамана Івана Сірка.

У народному переказі йдеться, що Сірко дізнався про те, що в цій річці з’являється нечиста сила — чорт, який лякав місцевих мешканців та завдавав їм шкоди. Козацький отаман підготував срібні кулі, дочекався появи потворної істоти біля води та влучив у неї з пістоля. Чорт лише "мликнув" (мелькнув) догори ногами та зник у воді.

Нібито відтоді річка стала називатися Чортомлик. Звичайно, ця легенда далека від правди, але вона збереглася в народній пам’яті з оповідей про козацькі часи. Не дарма в ній згадується славетний отаман Іван Сірко, відомий багатьма справжніми подвигами.

Славетна історія Чортомлицької Січі

Окрім селища та річки, ця назва увійшла й в історію козацтва через Чортомлицьку Січ — одну з важливих Запорозьких Січей, засновану в 1652 році на острові Чортомлик (або Базавлук). Військовий городок був оточений сімома річками — Чортомлик, Скарбна, Скажена, Корівка, Прогній, Павлюк і Підпільна.

Січ виконувала роль військового та адміністративного центру Запорозького козацтва найдовше з-поміж інших козацьких форпостів – 57 років. Відомо про розгром 60-тисячного османсько-татарського війська, що несподівано напало на Січ в новорічну ніч 1675—1676 року; а також Кримський похід 1676 року, коли запорожці під проводом Сірка вперше форсували Сиваш і розгромили ханську столицю Бахчисарай. І це далеко не всі військові операції.

Трагічний кінець

У березні 1709 року, коли кількатисячний загін запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком став на бік гетьмана Івана Мазепи та шведського короля Карла XII, російський цар Петро І наказав організувати каральний похід.

Московські війська спустошували козацькі містечка й села, але захопити Січ з наскоку їм не вдалося, тож облога тривала понад десять днів. 25 травня 1709 року козаки на човнах відійшли вниз по Дніпру. Московити пообіцяли помилування тим, хто здасться, через що на острові залишили важкопоранених.

Обіцянку порушили: 156 полонених стратили, січову фортецю зруйнували, а всі будівлі спалили. Після цього ворожі загони рушили далі Дніпром, винищуючи навіть тих козаків, які не брали участі в бойових діях, а займалися мирними промислами.

Вже у 20 столітті місця, де знаходилася Чортомлицька Січ і де ще можна було знайти артефакти, пов’язані з козацькою добою, затопили води Каховського водосховища.

Сучасний Чортомлик

Сьогодні селище є невеликим населеним пунктом з залізничною станцією на лінії, що з’єднує Запоріжжя з Кривим Рогом, та розташоване вздовж важливої транспортної траси H23, що зв’язує ці регіони.

Назва Чортомлик виникла не випадково: вона пов’язана з географічною особливістю місцевості — річкою, яка дала ім’я й самому населеному пункту. Легенда про Івана Сірка й убитого чорта є важливою частиною локального фольклору й демонструє, як народні оповіді пояснюють походження топонімів, поєднуючи історію козацтва з міфічними мотивами.

Раніше ми розповіли про унікальну історію міста Покров, яка включає золото скіфів, славу козаків та промислову міць. Понад 5 тисяч років тому, в епоху будівництва єгипетських пірамід, тут проходив умовний кордон між двома протилежними світами – землеробською культурою трипільців та кочовою ямною цивілізацією.