Їм вже понад 1000 років: як Золоті ворота, що бачили Ярослава Мудрого, стали символом Києва (фото)

Золоті ворота — один із символів Києва. На перший погляд, це просто стара споруда, але за їхніми кам’яними стінами прихована історія міста, його сили й важливих подій. Тут бачили князів, послів і всі важливі урочистості, що робили місто знаменитим.

Нині Золоті ворота відновлені та працюють як музей, де показують історію Києва та його фортифікацій. Детальніше про пам'ятку архітектури написав "Телеграф".

Золоті ворота: коротка історія

Золоті ворота були головним парадним в’їздом у Київ та потужною фортифікацією часів Ярослава Мудрого у XI столітті. Вони підкреслювали велич Київської Русі, захищали місто та приймали князів, послів і важливих гостей.

Ворота створили за зразком Золотих воріт Константинополя, поєднуючи урочистість і оборону. Над брамою розташовувалася церква Благовіщення, яка служила духовним захистом і місцем молитов.

Найімовірніше, ворота збудували між 1017 і 1024 роками, хоча деякі історики називають 1037 рік. Перша письмова згадка є у польській хроніці 1018 року. Будівництво могло початися ще за князя Володимира Святославовича.

Золоті ворота стояли на підвищенні та мали додаткові укріплення через близьке поле. В’їзд був парадним і найважливішим, його захищали подвійні рови. Споруда мала вигляд бойової башти з проїздом і надбрамною церквою. У Києві були ще Лядські та Жидівські ворота, але Золоті вважалися найміцнішими.

На фасаді, ймовірно, була фреска або мозаїка Богородиці, про що свідчить літопис 1151 року. Після монгольської навали 1240 року про ворота не згадували до XVI століття. У той час вони вже були майже зруйновані, писав Мартін Ґруневеґ у 1584 році.

У XVII столітті почалася реконструкція фортифікацій. Перед Золотими воротами збудували земляні бастіони і розмістили гарнізон. Ворота захищали місто до середини XVIII століття, потім їх засипали землею.

У XIX столітті археолог Кіндрат Лохвицький розкопав залишки стін завдовжки 25 метрів і висотою майже 8 метрів. 25 червня 1834 року пам’ятку урочисто відкрили та освятили.

У XX столітті над воротами збудували захисний павільйон, а реставратори на чолі з Євгенією Лопушинською відновили первісний вигляд. Роботи завершилися у 1982 році до 1500-річчя Києва. Ворота постали як зубчаста вежа заввишки 14 метрів з церквою Благовіщення.

Що там є нині

Сьогодні всередині павільйону працює музей про історію воріт і їх реставрацію. Тут проводять концерти, вистави та виставки. Поруч розташований Золотоворітський сквер із чавунним фонтаном і пам’ятником Ярославу Мудрому, який тримає Софію Київську в мініатюрі.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про коротку історію ще одного символу Києва — каштани, які стали частиною герба столиці.