Там стояла Харківська фортеця: які назви носила найстаріша вулиця міста, де досі є старовинні будинки (фото)

Університетська вулиця за свою довгу історію всього кілька разів змінювала назву, і кожна з них з’являлася в певний період життя Харкова. Саме за нею ховаються події, які формували місто від фортеці до великого освітнього та культурного центру міста.

Деякі назви Університетської вулиці існували недовго, але саме вони відображають зміни, які відбувалися в місті. "Телеграф" вирішив коротко написати насичену історію цього місця.

З неї виріс Харків? Що збереглось на найстарішій вулиці міста

Університетська вулиця розташована в самому центрі Харкова, на Університетській гірці. Її довжина становить трохи більше одного кілометра. Вона вважається найдавнішою вулицею міста, яка виникла ще за часів Харківської фортеці.

Початкову назву цієї вулиці встановити не вдалося, адже впродовж тривалого часу в місті офіційні назви мали лише головні магістралі. У 1805 році, після відкриття Харківського імператорського університету, її почали називати "Університетською вулицею".

Із листопада 1922 року, після перетворення університетів на "Вільні Академії", вулиця отримала назву "Вільної Академії". З 25 лютого 1928 року їй офіційно присвоїли назву "Краскомівська", однак вона не закріпилася, і в побуті продовжували використовувати попередню назву. Назву "Університетська" вулиці офіційно повернули 2 жовтня 1945 року.

Коротка історія

За часів існування Харківської фортеці, приблизно з середини XVII до кінця XVIII, вулиця була значно коротшою. Згодом, у міру розвитку міста, Університетська вулиця почала розширюватися.

На Університетській вулиці збереглося багато історичних будівель. Тут розташований Покровський собор, зведений козаками у 1689 році. Це найстаріша кам’яна споруда Харкова. Поруч знаходиться Покровський монастир з Озерянською церквою кінця XIX століття і архієрейський будинок, побудований в 1820-1826 роках.

Архітектура вулиці

У будинку № 5 працює Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова. Будівлю міського ломбарду з червоної цегли звели у 1908 році за проєктом архітектора Бориса Корнєєнка. Під час Другої світової війни навколишні будівлі були зруйновані, і колишній дворовий фасад став виходити на площу.

Будинок № 4 збудували у 1892 році в стилі класицизму. До революції тут працювало єпархіальне управління, а згодом — різні державні архіви. Сьогодні це Центральний державний науково-технічний архів України в Харкові.

Важливе місце займає будинок губернатора — № 16. Його звели у 1770–1777 роках у стилі бароко. Саме тут розміщувався перший корпус Харківського імператорського університету. У 1791 році в цій будівлі відкрився перший харківський театр. Пізніше тут працювали навчальні заклади.

На вулиці також розташований Успенський собор — один із найдавніших храмів міста. Кам’яну будівлю у стилі бароко завершили у XVIII столітті, а дзвіницю висотою 89,5 метра звели у XIX столітті. З 1986 року в соборі працює Будинок органної та камерної музики.

Будинок № 25 — колишній новий корпус університету, зведений у 1823–1831 роках. У різні роки тут працювали бібліотека, обсерваторія та домова церква. Після війни будівлю відновили, а з 1963 року тут діяв кінотеатр "Піонер", пізніше — "Юність".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, які імена носив один з бульварів Харкова, де раніше жив Геннадій Кернес.