Найдовша вулиця Харкова: як вона називається та коли з'явилась

Історія цієї однієї з найстаріших вулиць Харкова — Клочківської починається ще у XXVIII столітті. За цей час вона стала однією з найвідоміших та найважливіших харківських вулиць.

"Телеграф" розкаже про часопис цієї чудової вулиці. Від самого початку вулиця Клочківська є однією з головних транспортних артерій Харкова.

Де знаходиться вулиця Клочківська

Вулиця Клочківська прямує від Сергіївської площі на перехресті зі Соборним узвозом до об'їзної дороги на Олексіївці, де переходить в автошлях Т-2103 у напрямку міста Дергачі, селища Мала Данилівка та російсько-українського кордону близько селища Козача Лопань. Вулиця повністю перетинає Шевченківський район Харкова з півдня на північ, а її довжина складає 8 кілометрів.

Звідки пішла назва вулиці

У XXVIII столітті в межах міста знаходилася невелика слобода Клочківка. За легендою її заснував харківський полковий суддя Тимофій Клочко. Вона налічувала 67 дворів та 85 будинків. Дорога, що вела до слободи, починалася від Університетського саду і далі проходила пісками. У першій чверті 19-го століття вона називалася Пісковською чи Клочківською вулицею.

На початку вулиці Клочківської у 1824 році відкрили рибні крамниці. Біля Бурсацького мосту у 1830-х роках розташовувалися кузні, а за ними — кам'яні торгові лазні. Частина вулиці, прилеглої до Покровського собору, тривалий час залишалася не забудованою, тому що там було болото. І лише з 1850-х років у цій частині вулиці почали з'являтися житлові будинки та торгівельні заклади. На розі Клочківської та колишнього Купецького узвозу спорудили готель. У 1909-му на вулиці провели трамвайну лінію.

У 1924 році на вулиці стартували великі будівельні роботи. На місці пустки, з глибоким яром, облаштували Клочківський з'їзд. Він поєднав Клочківську з теперішньою площею Свободи. Тоді ж на вулиці продовжили трамвайну лінію.

Після звільнення Харкова від нацистських окупантів на Клочківській вулиці провели значні відновлювальні роботи. У 1955-му на схилі Саду Шевченка, побудували красиві каскадні сходи. У 1959 році розширили проїжджу частину вулиці та продовжили трамвайну лінію.

Довгий період часу на вулиці знаходився ботанічний сад Харківського національного університету імені Каразіна. В подальшому ботанічний сад перенесли до району Павлового Поля впритул до Саржиного Яру.

На Клочківській вулиці спорудили низку підприємств, в тому числі заводи "Металіст", торговельного машинобудування та харчових кислот. На Клочківській розташували філію Всесоюзного науково-дослідного інституту пиво-безалкогольної промисловості, Український науково-дослідний інститут протезування експертизи та відновлення працездатності інвалідів, та літній кінотеатр "Соснова гірка". Наприкінці Клочківської побудували шляхопровід, яким пройшла об'їзна дорога навколо міста від проспекту Героїв Харкова до Харківського шосе.

У 70-х роках на Клочківській почали зводити житло. Особливо цю діяльність розгорнули у північній частині вулиці в районі Олексіївки. Протягом кількох років на вулиці спорудили багато житлових будівель, гуртожитки інститутів та технікумів Харкова. Цим і був зформований сучасний вигляд цієї незвичайної вулиці.

Раніше "Телеграф" розповідав, де знаходиться незвичайна вулиця в Києві і чому вона називається Круглоуніверситетською.