Починалася з бараків: як раніше називалась одна з центральних вулиць Харкова (фото)

Читать на русском
Автор
Харків
Харків. Фото Колаж "Телеграфу"

На ній розташований головний палац одруження

Вулиця Культури у Харкові за свій відносно короткий час існування пережила кілька етапів забудови, але всього один раз змінювала назву. Спочатку це був простий провулок, а згодом він перетворився на повноцінну вулицю.

Тут з’являлися відомі будівлі та оселялися творчі люди, а деякі пам’ятки збереглися до сьогодні. "Телеграф" вирішив написати коротку історію вулиці в центрі міста.

Вулиця Культури у Харкові: історія

Вулиця Культури у Харкові спочатку була Барачним провулком через бараки військового лазарету, що стояли на околиці міста. Пізніше провулок отримав статус повноцінної вулиці, а сучасну назву – Культури — у 1958 році. Вулиця починається на перетині з вул. Сумською і закінчується на вул. Ромен-Ролана. Вона перетинає проспект Науки біля станції метро "Наукова" і простягається приблизно на 1,5 км.

Активна забудова вулиці почалася у другій половині 20-х і на початку 30-х років ХХ століття. Тут з’явилися багатоповерхові житлові будинки. У місці, де раніше добували глину для цегляного заводу, будинки розташовувалися лише з одного боку, а з іншого простягнувся сквер. Після Другої світової війни вулицю відновили, а пізніше побудували будинок Спілки художників, житловий будинок для працівників мистецтва та школу.

Вулиця Культури у Харкові
Вулиця Культури. Фото: Wikipedia

Найстарішим будинком на вулиці є особняк Юзефовича, збудований у 1913 році. Зараз у ньому розташований головний в місті Центральний Палац одруження, відкритий у 1961 році. Ще однією відомою будівлею є "Будинок слова", заселений у 1930 році, де проживали письменники та художники. Ця будівля згадується в багатьох мемуарах і художніх творах.

Вулиця Культури у Харкові
Особняк Юзефовича у Харкові. Фото: Харьков Манящий
Вулиця Культури у Харкові
"Будинок слова". Фото: Харків Тудей

Вулиця Культури також пов’язана з історичними подіями. У листопаді-грудні 1918 року в будинку Юзефовича перебував гарнізон німецьких солдатів, а більшовики вели тут переговори про купівлю зброї для харківського підпілля. Пізніше на вулиці відкривали школу, будівлі для творчих працівників та упорядковували території, зокрема засипаний яр між школою та проспектом Науки.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про колишні назви одного з найкоротших провулків Харкова, де раніше був продовольчий склад.