Там виготовляли взуття та шили унікальні капюшони: історія вулиці у Харкові, яку назвали на честь чоботарів

Чоботарська вулиця у Харкові зберегла свою назву понад три століття, хоча тут відбувалися події, які могли її змінити. Тут жили ремісники й будували унікальні підприємства, а зараз на вулиці залишилися пам’ятки архітектури та цікаві будівлі.

Чому ця вулиця стала особливою для міста і яку історію вона несе з собою, написав "Телеграф". Деякі факти про вулицю залишаються невідомими навіть для місцевих.

Вулиця ремісників і заводів: Чоботарська у Харкові

Чоботарська вулиця розташована у Холодногірському районі Харкова. Вона починається від вулиці Різдвяної, перетинає Ярославську, Дмитрівську та Зброярську вулиці, а на заході підходить до залізниці, що веде до вокзалу "Харків-Пасажирський". Назва вулиці залишилася незмінною з моменту її заснування і пов’язана з ремісниками-чоботарями, які жили тут у XVII–XVIII століттях.

Чоботарська виникла наприкінці XVII — на початку XVIII століття. До 40-х років XVIII століття вона дійшла до Дмитрівської дороги. Західні ділянки були сіножатями та садами, огородженими ровом і валом. Після прийняття "Положення" 1837 року по лівій стороні дозволяли будувати кам’яні будинки, а по правій — дерев’яні, оскільки ця частина була за межами міста.

У 30–40-х роках XIX століття вулицю також називали Скринницькою через майстерню купця Скринника. Там шили капюшони та "скриньки" з валяного сукна темно-сірого кольору, які постачали по всій Україні. Першу бруківку проклали у 1883 році, а на вулиці почали селитися робітники.

Наприкінці XIX — на початку XX століття на Чоботарській селилися робітники підприємств. У 1920-х роках вулицю повністю впорядкували: замостили, заасфальтували тротуари та озеленили. У 1930 році по Чоботарській пустили трамвай, що з’єднував вокзал, Комунальний ринок і Клочківську вулицю.

У 1934 році побудували завод різальних інструментів, який у 1939 році перейменували на "Гідропривід". Підприємство було єдиним у СРСР, що випускало гідрообладнання. Пізніше на вулиці запрацювали мельзавод та Палац фізичної культури "Авангард".

Серед відомих будівель Чоботарської є:

• Будинок №3 — житловий будинок кінця XIX — початку XX століття, пам’ятка архітектури.
• Будинок №17 — колишня синагога, нині єврейська школа.
• Будинок №36 — Палац фізкультури "Авангард".
• Будинок №45 — прибутковий будинок Бормана, архітектор О. М. Гінзбург, 1908 рік.
• Будинок №80 — хлібопекарня, архітектор І. І. Загоскін (можливо В. Г. Кричевський), 1887 рік. Тут довгий час працював Харківський елеватор.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як раніше називалась одна з найстаріших вулиць, де, ймовірно, проживало перше поселення майбутнього Харкова.