У всьому винна страшна хвороба: чому людей ховають в могилах у 2 метри

Чому в більшості країн померлих ховають саме на глибині близько двох метрів, знають не всі. Це правило з’явилося не випадково і має конкретні причини.

Чому саме така глибина була визнана необхідною, пояснив "Телеграф". Цей правило тягнеться ще з XVII століття.

Історія одного обов’язкового стандарту під час поховання

Практика ховати померлих на глибині близько двох метрів сформувалася в Європі у XVII столітті. Поштовхом до цього стали масові епідемії, зокрема чума. У 1655 році в Лондоні було запроваджено правило, за яким усіх померлих зобов’язували ховати в землю не менш як на шість футів, тобто 2 метрів. На той час вважалося, що такий шар ґрунту може зменшити ризик поширення хвороб. До появи цього правила чітких вимог не існувало, і глибина поховання визначалася родичами або гробарями. Через це тіла могли опинятися як на великій глибині, так і майже під поверхнею землі.

У багатьох випадках, особливо в бідних районах європейських міст, людей ховали без трун. Могили часто засипали тонким шаром ґрунту, який легко розмивала вода або розносив вітер. Також траплялися випадки, коли поховання розкопували дикі тварини.

З наукової точки зору, основна вимога до глибини могили — ізоляція процесів розкладання. Під час гниття в тілі утворюються бактерії та токсичні речовини, які можуть бути небезпечними для людей. Найактивніше ці процеси відбуваються протягом перших семи років після поховання. Повна мінералізація зазвичай триває ще близько восьми років.

Враховуються і природні фактори. Достатня глибина знижує ризик руйнування могили через повені, зсуви, ерозію ґрунту або сильні опади. Як правило, ґрунтові води залягають нижче двох метрів, тому не впливають безпосередньо на поховання.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, навіщо на могилах встановлюють сонячні панелі.