Ви могли чути це слово, але не здогадувались, що йому понад 500 років і звідки воно

Слово має тюркське походження

Сапетка, або ж сапет — діалектне слово, яке зустрічається в різних куточках України — від Запорізької області до Київської, від Донеччини до Бойківщини (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська області). Та походження у них спільне і відкриває прадавню історію України.

Сапетка походить з кримськотатарської (säpät) та турецької мови (sepet). Це слово в тюркських мовах використовується для позначення плетених виробів. В Україні ж слово закріпилось на означення типу вулика, який плететься з лози, плетеного ж кошика та особливого приміщення для зберігання кукурудзяних початків.

Вочевидь, це слово потрапило на територію сучасної України приблизно в часи турецьких та кримськотатарських набігів в 15-16 столітті. Сапетка на позначення вулика використовувалось на Бойківщині. Такі вулики з очерету, соломи чи плетені з верби були популярні аж до 1930-х років. Потім його замінили рамочні вулики, які не потребували вбивства бджіл для забору меду.

Використання слова сапетка або ж сапет на означення кошика зафіксоване в говірці Запорізької області, Чернігівщині, Донеччині та на Київщині. Цікаво, що поширене воно не повселюдно і може означати особливу форму. В Запорізькій, Чернігівській та Донецькій області — це плетена корзина з ручками по боках.

А в Київській області в селі Трипілля, центрі прадавньої культури, сапетом називають не просто плетений кошик, а з особливим формуванням напрямку плетива лози. В сусідніх селах така назва не збереглась. У Трипіллі навіть проводили фестиваль бардівської пісні, названий на честь цього типу кошика.

На Запоріжжі слово сапет використовувалось також на означення дерев'яного ящика, який брали з собою рибалки. Його можна побачити на негативі з фондів Національного заповідника Хортиця.

Що ж до сапетки на означення приміщення для зберігання кукурудзи, то вони теж раніше могли бути плетеними. Пізніше, за часів радянського періоду, їх почали робити з тонких дощок.

Раніше "Телеграф" розповідав, що означає діалектне слово бздура. Воно може бути корисним і в сучасному житті, адже означає повну нісенітницю.