Трішки ностальгії: чому шипучі порошки "Zuko", "Invite" та "Yupi" стали фаворитами радянських школярів

У 1990-х у СРСР з’явилися порошкові шипучі напої, які швидко стали популярними серед дітей та підлітків. Це були концентровані суміші, які розчиняли у воді, створюючи яскраві фруктові напої з газованим ефектом.

Вони мали насичений смак, яскравий колір і, що дуже подобалось дітлахам, шипінням при розчиненні. "Телеграф" написав коротко про їх історію.

"Zuko", "Invite", "Yupi": шипучі порошкові напої, які підкорили дітей у СРСР

Одним із найвідоміших брендів став "Zuko". Нині немає окремих авторитетних історичних джерел, які точно визначають, коли саме і як "Zuko" вперше з’явився в пострадянському просторі — але існує багато ретроспективних згадок, які підтверджують його широке розповсюдження серед населення у 90‑х роках. Напій швидко розчинявся у воді й мав різні смаки — апельсин, лимон, полуниця, вишня.

Популярним був і польський "Invite". Він з’явився у 1990-х роках у Туреччині і став альтернативою локальним порошковим напоям після відкриття ринку. "Invite" мав насичений фруктовий смак та шипучий ефект, а яскраві упаковки робили його особливо привабливим для дітей.

Не менше популярним у СРСР на той час став "Yupi". Крім шипучого ефекту, він часто містив маленькі желейні фігурки, що робило напій "два в одному" — і солодощі, і напій одночасно.

Причини популярності цих напоїв були прості. Їх легко готувати — достатньо розчинити порошок у воді. Яскравий колір і шипіння робили їх веселими та цікавими для дітей. Порошкові напої були дешевші за готові соки та газовані води.

Раніше "Телеграф" розповідав, чому зелені карамельки з грушевим смаком досі люблять в Україні. У радянські часи вони увійшли до "золотої трійки" карамелі разом із "Барбарисом" та "М'ятною".