Там Ярославна плакала за князем Ігорем Святославовичем: як раніше називалось найдревніше місто Київської Русі в Україні (фото)

Путивль, що на Сумщині, було центром князівства, важливою фортецею і частиною різних державних утворень., адже перша згадка про нього датується XII століттям. Однак за все своє існування його назва майже не змінилась.

Путивль розташований у Конотопському районі Сумської області на правому березі річки Сейм. Від обласного центру він знаходиться за 96 кілометрів. Детальніше про нього написав "Телеграф", взявши дані з відкритих джерел.

Як його раніше називали

Назва міста має кілька версій. Ймовірно, його назвали на честь засновника з іменем Путим, Путив або Путимир. Інша версія пов’язана зі словом "путь", адже Путивль був на торговому шляху "з варяг у греки". Також назва може походити від гідроніма "Путивлька", що означає "течія" чи "проточна вода". У місті є джерело-криниця Путимка, за легендами саме звідси витікала річка з такою ж назвою. Раніше місто згадували як Путивель.

Коротка історія

Історія Путивля налічує сотні років. Перша письмова згадка датується 1146 роком у Іпатіївському літописі під час міжусобної війни новгород-сіверських князів з чернігівськими. Археологічні дані показують, що люди жили тут ще у IX-X століттях. У XII-XIII століттях Путивль був центром удільного князівства та важливою фортецею на захисті Київської Русі від половців. Місто згадується у "Слові о полку Ігоревім", адже саме тут Ярославна чекала звісток про похід Ігоря Святославовича і плакала за ним.

З середини XIV століття до 1500 року місто входило до Великого князівства Литовського, а з 1500 до 1721 року — до Московського князівства та царства. 27 листопада 1604 року жителі підняли повстання проти московської залоги і приєдналися до українсько-польського війська, яке 1605 року захопило Москву.

У XVIII-XIX століттях Путивль перебував у складі Російської імперії як центр повіту Курської та Бєлгородської губерній. У березні 1918 року місто перебувало під владою Української Держави, у грудні того ж року тут стояло військо УНР. Потім місто захопили денікінці, а у листопаді 1919 року — червоні. У 1926 році Путивль став частиною УРСР та райцентром Конотопської округи.

Під час Другої світової війни у місті працював партизанський штаб під командуванням Сидора Ковпака. Звідси партизани вирушали у рейди по тилу німців аж до Карпат. У Спадщанському лісі досі збереглася партизанська землянка. У 1925 році Путивль передали з РРФСР до УСРР.

Архітектура міста

У Путивлі працює Державний історико-культурний заповідник із 44 об’єктами нерухомої спадщини. Серед них краєзнавчий музей, Святодухівський монастир, Церква Миколи Козацького та Городок. У музеї зберігаються експонати про історію міста, зокрема шафа, що належала гетьману Іванові Мазепі і створена німецькими майстрами XVII століття.

У місті діють також кілька церков та монастирів: Кафедральний Спасо-Преображенський собор, Церква Вознесіння Христового, Мовчанський жіночий монастир та Церква ЄХБ.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як раніше називалася головна вулиця Чернівців, по котрій можна пройти все місто.