Зелені кулі на деревах: що таке омела і звідки пішов звичай цілуватися під нею

Вічнозелений напівпаразит оселяється на листяних, плодових і хвойних деревах та може їх послаблювати

Узимку на голих гілках добре видно зелені кулі омели білої – вічнозеленої напівпаразитичної рослини. Вона оселяється на деревах і сама фотосинтезує, але воду й мінеральні речовини бере в дерева-господаря.

Найчастіше омела росте на тополях, кленах, березах, вербах, липах, дубах і в’язах. Зустрічається вона також на плодових деревах – яблунях і грушах – та хвойних, зокрема соснах і ялицях. Рослини омели бувають чоловічими й жіночими; ягоди з насінням дають жіночі. Про це повідомляє ДСЛП "Київлісозахист".

Насіння омели клейке. Птахи переносять його й залишають на корі. Після проростання рослина за допомогою спеціальних утворень – гаусторій – вростає в дерево й забирає через них воду та мінеральні речовини. Уражені гілки та стовбур слабшають, а пошкоджені частини можуть утратити життєздатність і відмерти.

Омелі невигідно губити дерево, адже вона живиться його коштом. Та якщо додаються посухи, зміни клімату й техногенне навантаження, ослаблене дерево може не витримати. Для людей омела отруйна: токсичні сполуки містяться майже в усіх її частинах. Особливо небезпечне насіння – воно може спричинити серйозне отруєння.

Основний спосіб боротьби з омелою – механічно зрізати уражені гілки. Фахівці радять регулярно оглядати дерева, помічати перші ознаки зараження й видаляти молоді пагони, доки вони не вросли глибоко.

Попри загрозу для дерев, у багатьох культурах омела має символічне значення. Кельти вважали її священною рослиною, а друїди використовували в обрядах як захист від хвороб і зла. У Європі звичай цілуватися під омелою пов’язували з любов’ю та гармонією на весь рік. Омела стала й символом Різдва, бо залишається зеленою взимку.

Раніше "Телеграф" розповідав про історію імен. Як записи на глині переросли в родові прізвищ.