Два схожі записи допомагають розібратися з порядком дій
Вирази −2² і (−2)² схожі, але дужки змінюють порядок дій. Щоб зрозуміти різницю, треба з’ясувати, до якого саме числа належить показник степеня.
"Телеграф" пояснює: у виразі без дужок спочатку обчислюють степінь, а вже потім ставлять мінус перед результатом. Запис −2² читають як −(2²): спершу множать 2 на 2, а потім беруть протилежне число.
У виразі (−2)² показник степеня стоїть після закритої дужки, тож стосується всього числа всередині. Піднести число до квадрата – означає помножити його саме на себе. Тут обидва множники від’ємні: (−2) × (−2). Добуток двох від’ємних чисел додатний.
У записі без дужок до квадрата підносять лише число 2, а мінус застосовують до результату. З дужками до квадрата підносять усе від’ємне число −2. Тому −2² дорівнює −4, а (−2)² – 4.
Як повідомляв "Телеграф", у виразі 8 ÷ 2 × 4 помилкове трактування 2 × 4 як дільника дає 1, тоді як запис (8 ÷ 2) × 4 дає 16 у прикладі з вісьмома. Це порівняння показує, що місце дужок і порядок дій змінюють прочитання виразу, як і в різниці між −2² та (−2)².