Найдратівливіше дерево: навіщо при СРСР масово висаджували тополі

"Зелена спадщина" Сталіна багатьом українцям не до смаку

Наприкінці травня та у червні, коли встановлюється приємна сонячна погода, тільки одне може зіпсувати настрій — тополиний пух, що літає всюди й дратує навіть спокійних, а що вже говорити про людей з небажаними реакціями на пух. Виявляється, ця "зелена спадщина" нам дісталася від Сталіна, який у повоєнні роки наказав масово садити тополі у всіх містах і селищах Радянського Союзу.

Практика посадки цих дерев розпочалася у 1950-х роках, коли паралельно з активним відновленням міст реалізовували програму озеленення. Тополю обрали не випадково, адже вона мала багато корисних якостей, повідомляє OBOZ.UA.

Навіщо в Радянському Союзі масово садили тополі

У повоєнний час скрізь була розруха та сірість. Тому щоб повернути містам привабливий вигляд, було вирішено провести програму озеленення. Звісно, робили ставку на корисні рослини, які дуже швидко ростуть.

Тополя виявилася фаворитом невипадково. Насправді це дерево має багато корисних властивостей:

• вбирає важкі елементи з повітря, очищаючи його від автомобільних газів та фабричних викидів;
• "добрий сусід", адже не збіднює ґрунт, тому поруч можуть співіснувати інші рослини;
• виділяє багато кисню — всього за добу тополя виділяє достатньо цього газу для чотирьох дорослих осіб;
• не потребує додаткового догляду, адже зовсім невибаглива;
• витягнута форма, швидке зростання і термін життя до 100 років дозволяють насаджувати дерева близько один до одного і забути про озеленення ділянки на тривалий час.

Тому на той час висадка тополь була оптимальним рішенням. Вони швидко росли, тішивши око радянських громадян.

Раніше "Телеграф" писав про головні міфи про роботу в Радянському Союзі. І мова не лише про "хорошу зарплату", якої нібито на все вистачало.