Лише мала частина повідомлень про зруйноване житло стає заявами на компенсацію: названо три причини

Щодо пошкодженого житла наразі задоволено 62,6 тис заяв на суму 6,7 млрд грн

Станом на зараз через "Дію" українці подали понад 680 тисяч повідомлень про пошкодження або руйнування житла, проте заяв на компенсацію подано близько 100 тисяч. Чому лише 15% інформаційних повідомлень перетворилися безпосередньо в заяви на компенсацію пояснила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

Про це та не лише читайте у її інтерв'ю "Телеграфу": Лише кожна сьома заявка в "Дії" перетворилась на реальну заяву про відновлення, — Олена Шуляк

"На це є декілька причин. Першу причину зараз намагається урегулювати парламент. Вона полягає в тому, що багато людей, які подали інформаційні повідомлення в "Дію", не мають правовстановлюючих документів. Вони або згоріли, або люди їх загубили, коли тікали від війни. Для отримання компенсації, цим людям потрібно пройти шлях підтвердження права власності. Вже є перші судові рішення, які почали підтверджувати таке право власності. Я дуже переживала, що суди будуть затягувати такі питання. Але зараз ми бачимо, що суди протягом 2-4 місяців справляються. Такі справи ніхто не затягує. І це величезний плюс", — пояснила вона.

Друга причина, за словами Шуляк, — компенсаційний механізм працює таким чином, що компенсацію можуть отримувати лише ті люди, у кого право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав (на нерухоме майно). Проте цей реєстр почав працювати лише в 2013 році, тому є дуже багато випадків відсутності даних у ньому.

Як пояснила голова комітету, для уникнення зловживань весь компенсаційний механізм цифровізований. Тому право власності мають виключно ті, в кого його внесено в реєстр речових прав. Щоб це забезпечити, потрібно звернутися або в ЦНАП, або до державного реєстратора, або до нотаріуса.

"До речі, ми прописували в законі, що Центри надання соціальних послуг також повинні допомагати. Наскільки мені відомо, ця опція ще не запущена. Але, якщо буде така потреба, Уряд завжди має можливість розробити відповідну постанову", — зазначила Шуляк.

Третя причина, чому заявок менше, аніж повідомлень — в тому, що інформаційні повідомлення подавали не власники житлових приміщень, які були зруйновані або пошкоджені. При цьому, компенсаційний механізм працює виключно для тих, хто є власником такого житла і має підтверджене право власності.

Шуляк надала статистику щодо реалізації вже опрацьованих заяв на компенсації. За її словами, наразі по знищеному житлу подано 16 102 заяви. Житлових сертифікатів сформовано 8 540, на суму 13,8 млрд грн. Реалізовано 2 952 з них на суму 5,8 млрд.

"Щодо пошкодженого житла наразі задоволено 62,6 тис заяв на суму 6,7 млрд грн. А якщо брати заяви по знищеному житлу, компенсацію за яке люди хочуть отримати грошима, – подано 1 357 заяв на отримання цільових коштів. По 716 заявам сформована сума на компенсації у розмірі 1,9 млрд грн", — резюмувала голова комітету.

Раніше "Телеграф" розповідав, що найзруйнованіші області України отримують найменше грошей по "єВідновленню". Чому так відбувається, пояснив член парламентської комісії із захисту ВПО Сергій Козир.