Лише мала частина повідомлень про зруйноване житло стає заявами на компенсацію: названо три причини

Станом на зараз через "Дію" українці подали понад 680 тисяч повідомлень про пошкодження або руйнування житла, проте заяв на компенсацію подано близько 100 тисяч. Чому лише 15% інформаційних повідомлень перетворилися безпосередньо в заяви на компенсацію пояснила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

Про це та не лише читайте у її інтерв'ю "Телеграфу": Лише кожна сьома заявка в "Дії" перетворилась на реальну заяву про відновлення, — Олена Шуляк

"На це є декілька причин. Першу причину зараз намагається урегулювати парламент. Вона полягає в тому, що багато людей, які подали інформаційні повідомлення в "Дію", не мають правовстановлюючих документів. Вони або згоріли, або люди їх загубили, коли тікали від війни. Для отримання компенсації, цим людям потрібно пройти шлях підтвердження права власності. Вже є перші судові рішення, які почали підтверджувати таке право власності. Я дуже переживала, що суди будуть затягувати такі питання. Але зараз ми бачимо, що суди протягом 2-4 місяців справляються. Такі справи ніхто не затягує. І це величезний плюс", — пояснила вона.

Друга причина, за словами Шуляк, — компенсаційний механізм працює таким чином, що компенсацію можуть отримувати лише ті люди, у кого право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав (на нерухоме майно). Проте цей реєстр почав працювати лише в 2013 році, тому є дуже багато випадків відсутності даних у ньому.

Як пояснила голова комітету, для уникнення зловживань весь компенсаційний механізм цифровізований. Тому право власності мають виключно ті, в кого його внесено в реєстр речових прав. Щоб це забезпечити, потрібно звернутися або в ЦНАП, або до державного реєстратора, або до нотаріуса.

"До речі, ми прописували в законі, що Центри надання соціальних послуг також повинні допомагати. Наскільки мені відомо, ця опція ще не запущена. Але, якщо буде така потреба, Уряд завжди має можливість розробити відповідну постанову", — зазначила Шуляк.

Третя причина, чому заявок менше, аніж повідомлень — в тому, що інформаційні повідомлення подавали не власники житлових приміщень, які були зруйновані або пошкоджені. При цьому, компенсаційний механізм працює виключно для тих, хто є власником такого житла і має підтверджене право власності.

Шуляк надала статистику щодо реалізації вже опрацьованих заяв на компенсації. За її словами, наразі по знищеному житлу подано 16 102 заяви. Житлових сертифікатів сформовано 8 540, на суму 13,8 млрд грн. Реалізовано 2 952 з них на суму 5,8 млрд.

"Щодо пошкодженого житла наразі задоволено 62,6 тис заяв на суму 6,7 млрд грн. А якщо брати заяви по знищеному житлу, компенсацію за яке люди хочуть отримати грошима, – подано 1 357 заяв на отримання цільових коштів. По 716 заявам сформована сума на компенсації у розмірі 1,9 млрд грн", — резюмувала голова комітету.

Раніше "Телеграф" розповідав, що найзруйнованіші області України отримують найменше грошей по "єВідновленню". Чому так відбувається, пояснив член парламентської комісії із захисту ВПО Сергій Козир.