Радянщині — ні: як змінили військовий вишкіл у школах і чому Київ опирається

Міністерство освіти розповіло про перші результати викладання предмета

Вже два місяці українським школярам викладають повністю оновлений предмет "Захист України". Замість традиційних щотижневих уроків, Міністерство освіти і науки запровадило більш практичний формат – щомісячний навчальний день у спеціально обладнаних школах.

Скільки осередків вже створено, що буде за пропуски занять, як почати викладати ветеранам та чому не всі міста долучилися до програми, дізнавався "Телеграф".

"Можемо окреслити перші результати"

Як повідомили журналістам "Телеграфу" у Міністерстві освіти і науки України, станом на 25 жовтня 2024 року в Україні створили 854 навчальні осередки. Для забезпечення реформи держава виділила 1,74 мільярда гривень, з яких 1,64 мільярда спрямували на облаштування осередків необхідним обладнанням (оновлення матеріально-технічної бази — Ред.).

Загалом наказом Міністерства визначено типовий перелік засобів навчання. Окрім низки медичних найменувань, у список входять пневматичні гвинтівки для тренувань, навчальні гранати для метання, а також сучасні тренажери для стрільби, що забезпечують реалістичну практику у тактичних умовах.

"Деякі модулі предмета не потребують оснащення, наприклад основи національної безпеки чи цивільне населення в кризових умовах, тож більшість осередків уже функціонують від початку навчального року", – пояснюють у міністерстві.

Як зазначає МОН, аби позбутися стилю радянського викладання, команда провела багато роботи. Було затверджено програму підвищення кваліфікації вчителів і підготовки тренерів. Проведено два етапи тренінгів для 120 тренерів, з яких 95 отримали сертифікати. Створено груповий чат для управлінь освіти з онлайн-консультаціями, а також розроблено методичні рекомендації і посібник з організації навчальних просторів. Вчителі отримують постійну методичну підтримку.

Місто, що залишилося осторонь реформи?

Зрештою ще у серпні увагу батьків та освітян привернула ситуація з Києвом, який не долучився до експерименту МОН. Це створило парадоксальну ситуацію – навіть школи прифронтової Донецької області, які функціонують під постійною загрозою обстрілів, навчаються за оновленою програмою, тоді як їхні столичні однолітки досі переписують старі інструкції. Принаймні на це жалілися деякі батьки.

Тоді у коментарі "Телеграфу" в Департаменті освіти і науки КМДА розповіли, що Міносвіти не запрошувало Київ до Всеукраїнського педагогічного експерименту щодо цього предмета.

Однак МОН необхідність такої процедури спростовує. Як зазначає журналістам "Телеграфу" пресслужба міністерства: "Відповідно до Положення №552, офіційне запрошення не передбачене — департаменти самостійно надсилають заявки на участь в інноваційному освітньому проєкті. Так, упродовж червня-липня 2024 року МОН отримало клопотання від управлінь освіти і науки 23 обласних державних адміністрацій".

Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам для забезпечення викладання навчального предмета "Захист України",яку виділив уряд 27 грудня 2023 року, не розповсюдилась лише на одну область – Херсонську. З огляду на те, що на той момент у регіоні навчання відбувалося у дистанційному форматі, наразі Херсонська область не бере участі в інноваційному освітньому проєкті.

На уточнювальне питання "Телеграфу" про те, чи означає це, що від Києва якесь клопотання все ж таки було, МОН пояснили, що отримали клопотання від Київської обласної військової адміністрації (Київської ОВА) та 22 інших ОВА. Однак від Київської міської державної адміністрації (КМДА) не отримували.

*Для розуміння контексту: КОВА і КМДА виконують різні функції та мають окремі юрисдикції, попри спільну територію Київської області. КОВА відповідає за адміністративні питання Київської області, яка охоплює всі населені пункти та території області за межами міста Київ. КМДА діє виключно в межах міста Київ, яке є окремою адміністративно-територіальною одиницею та має статус міста з особливим правовим статусом, згідно з Конституцією України. Загалом, розмежування повноважень КОВА і КМДА регулюється низкою нормативно-правових актів.

Як довго столиця буде "не в команді"?

Відомо, що Міністерство встановило чіткі часові рамки для повного переходу на нову програму. "Викладати предмет за старою програмою можливо до 2027 року, адже від того моменту в Україні запрацює реформа старшої школи — "Профільна". Саме з 2027 року викладання за новою модельною навчальною програмою стане обов'язковим в усіх закладах освіти країни", – наголошують у відомстві.

За словами пресслужби, після визначеної дати гриф за старою навчальною програмою попросту втратить чинність.

Цікаво, що в освітньому департаменті Києва зазначали "Телеграфу", що ще з кінця минулого року працюють над своїм оновленням програми предмета "Захист України". Частину коштів, щоб упровадити її, виділили з міського бюджету. Перелік обладнання, кажуть у департаменті, теж розробили свій.

Насправді тут виникає цілком обґрунтоване питання: чи не виникне розрив у навчальній базі між учнями київських шкіл й інших, і чи є тут взагалі ризики. Адже київські діти попросту упустять ці роки і не будуть охоплені змінами. Проте тут потрібно експертно порівнювати, що пропонує МОН і що запроваджує Київ.

Власне про це "Телеграф" і запитав у міністерства. Якщо ціле місто не долучено до загальної програми, то чи хоча б проводився аналіз того, наскільки їхня система відповідає вимогам МОН.

Проте Міністерство заперечує те, що освітній департамент Києва може встановлювати якусь свою ексклюзивну програму.

"Програма без грифа МОН взагалі не може використовуватись в освітньому процесі, тож якщо предмет не викладають за новою Модельною навчальною програмою, то мова йде про викладання за старою програмою, яка з 2027 року втратить чинність", — вважає пресслужба.

Пріоритет ветеранам і покарання за пропуски

Вторгнення Росії змусило повністю переосмислити важливість підготовки молоді. Тож важливим аспектом реформи до викладання предмета стало залучення ветеранів. МОН підкреслює: "Адміністрації шкіл повинні зважати, що пріоритет у викладанні "Захисту України" повинен надаватися ветеран(к)ам". При цьому для викладання предмета ветерани мають бути офіційно працевлаштовані та пройти спеціальну підготовку.

Як повідомляє пресслужба, до підготовки вчителів на програму тренінгу для тренерів вже залучали ветеранську спільноту — третина учасників двох хвиль навчання, що відбулися, — це ветеран(к)и.

Очікується, що така участь ветеранів у викладанні предмета допоможе учням краще зрозуміти реальність і важливість захисту своєї країни.

Представники міністерства також повідомляють, що ще не було випадків, коли батьки висловлювали занепокоєння щодо відвідування їхніми дітьми мілітаризованих занять з ветеранами.

"В першу чергу "Захист України" є обов'язковим предметом, тому пропуски занять можуть каратися додатковими роботами або неатестацією учнів, якщо відсутність не буде виправдана медичною довідкою чи письмовим поясненням батьків", — попереджає відомство.

Загалом, залучення ветеранів до викладання цього важливого предмету є ключовим елементом реформи і було погоджено з Міністерством оборони. Тож їхній досвід та знання мають стати невід'ємною частиною підготовки нового покоління захисників України.