Банк може заблокувати картку: що українцям треба вказати, щоб рахунок не заморозили

Які права має клієнт банку, якщо не згоден з вимогою оновити анкету

Якщо вчасно не оновити дані про роботу та дохід, банк може заблокувати картку. А якщо оборот коштів на ній виявиться набагато більшим за вказаний дохід, під питанням може опинитися вже весь рахунок. "Телеграф" з'ясував у юриста, чи зобов'язані українці відповідати на такі запити банку, яку суму доходу вважати безпечною і чим ризикує клієнт, у якого реальні надходження на картку не збігаються із заявленою цифрою.

Чому банки раптом взялися за гаманці клієнтів

Посилений інтерес банків до доходів клієнтів — не примха окремої установи, а вимога закону. Це підтверджує Тарас Ковальський, керівник корпоративної практики, партнер компанії "Алєксєєв, Боярчуков та партнери".

"Так, вимоги дійсно зросли", — каже юрист в ексклюзивному коментарі "Телеграфу". За його словами, це пов'язано з Положенням НБУ № 65 про актуалізацію даних клієнтів — так званим принципом KYC (Know Your Customer) — а також із впровадженням алгоритмів та штучного інтелекту для аналізу фінансової поведінки людей.

Додатковим поштовхом стало підписання міжбанківського Меморандуму, спрямованого на боротьбу з так званими "дропами" — людьми, чиї рахунки використовують для транзиту чужих або сумнівних коштів.

Юрист пояснює, що частота таких перевірок залежить від категорії ризику, яку банк присвоює клієнту:

• високий ризик — анкету оновлюють не рідше ніж раз на рік;
• середній ризик — раз на три роки;
• низький ризик — раз на п'ять років.

Тобто рано чи пізно повідомлення з проханням "оновити дані" отримає майже кожен клієнт банку.

Чи можна просто не відповідати банку

Проігнорувати чергове сповіщення в застосунку хочеться багатьом, але юрист попереджає: така тактика небезпечна. На запитання, чи зобов'язаний клієнт відповідати на запит банку про дохід, відповідь однозначна.

Проігнорувати вимогу клієнт права не має. І наслідки мовчанки можуть виявитися значно неприємнішими, ніж просто повторне нагадування.

На практиці це означає: банк може заблокувати картку для витрат або взагалі закрити рахунок, якщо клієнт затягує з оновленням анкети.

7 тисяч в анкеті, а на картці — удвічі більше: що буде

Ось тут і починається найцікавіше питання, яке хвилює більшість українців: що станеться, якщо вказати скромний дохід, а фактичні надходження на картку виявляться значно більшими?

За словами експерта, у такому разі алгоритм автоматично підвищує рівень ризику клієнта. Це може закінчитися заморожуванням рахунку до з'ясування обставин — навіть якщо гроші отримані абсолютно законно.

Тому свідомо занижувати дохід "про всяк випадок" — погана стратегія. Набагато безпечніше вказувати суму, близьку до звичних надходжень і витрат людини.

Округлити чи вигадати: скільки писати в графі "дохід"

Точності до копійки банк не вимагає. Головне — щоб цифра в анкеті приблизно відповідала типовому фінансовому профілю клієнта.

Якщо дохід нерегулярний — скажімо, в одному місяці 20 тисяч гривень, а в іншому 45 — немає сенсу штучно занижувати цифру до найменшого показника. Банку важливо бачити правдиву картину надходжень, а не мінімальне число "для галочки".

Коли доведеться нести довідку про зарплату

Під час планового оновлення анкети банк зазвичай вірить клієнту на слово і не вимагає жодних паперів. Але це правило діє не завжди.

Юрист перелічує ситуації, коли банк має право попросити офіційне підтвердження доходу:

1. разова велика операція — понад 400 000 гривень;
2. різке та нетипове зростання оборотів по картці;
3. виявлення операцій, схожих на транзит чужих коштів;
4. перевищення лімітів, встановлених для клієнтів без підтвердженого доходу.

Щодо останнього пункту варто уточнити деталі, бо тут часто виникає плутанина. Згідно з міжбанківським Меморандумом, для клієнтів без документально підтверджених доходів банки застосовують ризик-орієнтовані ліміти:

• до 50 тисяч гривень на місяць — для клієнтів із високим рівнем ризику;
• до 100 тисяч гривень на місяць — для середнього та низького ризику, ліміт діє з 1 червня 2025 року.

Окремо існував і регуляторний ліміт НБУ в 150 тисяч гривень на P2P-перекази, однак сам Нацбанк не продовжив його дію з квітня 2025 року.

Документами, які можуть підтвердити походження грошей, зазвичай слугують довідка про зарплату, податкова декларація, договір купівлі-продажу майна, документи про спадщину чи виписки з інших рахунків.

Закон також визначає окрему категорію — порогові фінансові операції від 400 тисяч гривень за наявності визначених законом ознак. Але це не означає, що менші суми залишаються поза увагою: банк зобов'язаний виявляти підозрілі операції незалежно від їхнього розміру, тож серія дрібніших нетипових переказів так само може викликати запитання.

Суд на боці банку: чи варто оскаржувати блокування

Що робити, якщо клієнт вважає вимоги банку надмірними чи необґрунтованими? Тут у клієнта теж є права, хоч скористатися ними непросто.

Рішення банку про обмеження операцій чи припинення обслуговування можна оскаржувати. Спершу варто звернутися безпосередньо до банку та до Національного банку України, а за потреби й до суду.

Водночас сама незгода клієнта з рішенням фінустанови ще не гарантує перемоги. Актуальна судова практика показує: суди нерідко стають на бік банків, які діють як суб'єкти фінансового моніторингу.

НБУ, за словами юриста, здебільшого підтримує політику ризик-менеджменту банків, а судовий процес може тривати роками. Навіть у разі перемоги клієнта в суді банк рідко зазнає суттєвого фінансового покарання.

Є й репутаційний ризик, і він виходить за межі одного банку.