Енергетичний фронт Балтійського моря: що стоїть за аварією на EstLink 2 - Максим Гардус

Експерт Офісу реформ Кабінету Міністрів України, фахівець зі стратегічних комунікацій Максим Гардус про аварію на EstLink 2

25 грудня 2024 року стало днем, який знову нагадав Європі про вразливість її критичної інфраструктури. Пошкодження кабелю "EstLink 2", що з’єднує енергосистеми Фінляндії та Естонії, привернуло увагу як місцевих урядів, так і міжнародної спільноти. Хоча відключення не вплинуло на енергопостачання споживачів, воно поставило під сумнів безпеку стратегічних об'єктів Балтійського регіону. Відразу з’явилися питання: це технічна несправність чи частина цілеспрямованих дій, спрямованих на підрив стабільності? Реакція європейських політиків свідчить, що інцидент вважають не лише технічною проблемою, а й потенційною загрозою геополітичного характеру.

Кабель "EstLink 2" був введений в експлуатацію у 2014 році і став другим підводним енергетичним сполученням між Фінляндією та Естонією. Його загальна довжина складає 170 кілометрів, з яких 145 проходять дном Фінської затоки. Потужність кабелю – 650 мегаватів, що дозволяє значно підвищити обсяги передачі електроенергії між країнами. У поєднанні з "EstLink 1", введеним у дію у 2006 році, він забезпечує стабільний обмін електроенергією між Балтійським і Скандинавським регіонами. Будівництво кабелю фінансувалося Європейським Союзом на 100 мільйонів євро, що стало частиною загальної стратегії інтеграції енергетичних ринків ЄС.

Аварія на "EstLink 2" є не першим випадком пошкодження критичної інфраструктури у Балтійському регіоні. За останні роки тут фіксувалися диверсії на підводних кабелях зв’язку, а також на трубопроводах. Хоча офіційні розслідування цих випадків тривають, частота подібних інцидентів викликає підозру щодо цілеспрямованого характеру цих дій. Балтійське море стає ареною боротьби за енергетичну безпеку, а підводна інфраструктура – мішенню для тих, хто прагне дестабілізувати регіон. Подія з "EstLink 2" вкотре підкреслює, що ці загрози є реальними й потребують адекватної відповіді.

Естонський оператор системи передачі електроенергії Elering та фінський Fingrid оперативно розпочали розслідування причин інциденту та організували ремонтні роботи.

Естонський міністр економіки та інфраструктури Тааві Аас зазначив, що інцидент з EstLink 2 підкреслює важливість інвестицій у надійність енергетичної інфраструктури та необхідність диверсифікації енергопостачання для забезпечення енергетичної безпеки країни.

Фінський міністр економіки Міка Лінтіла також висловив стурбованість щодо інциденту, наголосивши на важливості тісної співпраці між Фінляндією та Естонією у сфері енергетики для забезпечення стабільності постачання електроенергії в регіоні.

Ріхард Колс, євродепутат від Латвії, одним із перших висловився про ситуацію з пошкодженням "EstLink 2", наголосивши на її потенційній ескалаційній природі. У своєму зверненні він підкреслив, що частота таких інцидентів більше не виглядає випадковою. На його думку, це можуть бути цілеспрямовані дії, які випробовують здатність Європи реагувати на загрози такого типу. Політик закликав до посилення моніторингу Балтійського моря, розгортання груп швидкого реагування та забезпечення безпеки критично важливої інфраструктури. Його заяву підтримали й інші європейські лідери, наголошуючи на необхідності колективної відповіді, щоб захистити не лише енергетичну мережу, а й регіональну стабільність загалом.

В цілому, з моменту запуску в 2014 році "EstLink 2" став ключовим елементом інтеграції енергосистем Балтійського регіону з європейським енергетичним ринком. Він не лише підвищив енергетичну надійність Фінляндії та Естонії, але й суттєво зменшив залежність Балтійських країн від енергоресурсів Росії. До будівництва цього кабелю енергосистеми Естонії, Латвії та Литви залишалися тісно інтегрованими з російською мережею, що створювало значні ризики політичного та економічного впливу. Введення в експлуатацію "EstLink 2" стало символом прагнення до енергетичної незалежності. Завдяки цій лінії Естонія змогла значно скоротити закупівлі електроенергії з Росії, натомість використовуючи електроенергію з європейських ринків, що гарантувало стабільність постачання й конкурентні ціни.

Інциденти з пошкодженням підводної інфраструктури в Балтійському морі, зокрема аварія на "EstLink 2", відбуваються у контексті зростання напруги між ЄС та Росією та демонструють нові загрози з боку тих, хто прагне послабити європейську єдність Росія давно використовує енергоресурси як інструмент геополітичного впливу, і будь-яке зменшення її домінування на енергетичних ринках розглядається як виклик. У випадку Балтійського регіону втрата залежності від російської електроенергії зменшує можливості Кремля впливати на політичні рішення цих країн. Хоча офіційного підтвердження причетності Росії до пошкодження немає, логіка геополітичної боротьби змушує підозрювати вигоду саме з її боку.

Пошкодження "EstLink 2" ставить під сумнів здатність Європи забезпечувати безпеку своїх стратегічних об’єктів, водночас відкриваючи новий фронт у боротьбі за енергетичну незалежність. Ця подія нагадує, що безпека енергетичної інфраструктури – це не лише питання технічного обслуговування, а й стратегічного планування та ефективного міжнародного співробітництва. Посилення морського спостереження є одним із перших кроків, але цього недостатньо. Потрібна повна інтеграція зусиль ЄС, НАТО та окремих країн для створення системи моніторингу та швидкого реагування на подібні загрози. Лише так можна гарантувати безпеку ключових об’єктів, таких як "EstLink 2".

Інцидент з кабелем "EstLink 2" є попередженням для всіх країн ЄС. Захист критично важливої інфраструктури має стати пріоритетом для кожної держави-члена. Інвестиції в безпеку, інноваційні технології для моніторингу підводних об'єктів та міжнародна співпраця є необхідними умовами для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

Європа повинна також розробити ефективний механізм притягнення до відповідальності тих, хто стоїть за такими інцидентами, адже безкарність лише підживлює нові загрози.