Пошкодження енергокабелю EstLink 2. На жаль, варто очікувати продовження - Ігар Тишкевіч

Читать на русском
Автор
Estlink 2 Новина оновлена 26 грудня 2024, 11:51
Estlink 2. Фото Elering

Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру "Український інститут майбутнього" (UIF) Ігар Тишкевич про проблему енергосистеми країн Балтії

Кабель EstLink 2. На жаль, варто очікувати продовження.

Отже, ЗМІ повідомили про пошкодження енергокабелю EstLink 2, що поєднує фінську та естонську енергосистеми. Це один із двох кабелів, які мають сумарну потужність до 1 ГВт. Причому EstLink 2 забезпечує 650 МВт.

Катастрофи не сталося. Ні фінська, ні естонська енергосистеми не обвалилися. Але тут варто глянути на проблему ширше.

Енергосистема країн Балтії за часів СРСР була (і поки що залишається) складовою кільця БРЕЛЛ. Причому самі балтійські країни споживачі енергії, але не експортери. І до недавнього часу не мали можливості уникнути залежності від імпорту з Білорусі та Росії. Показовий приклад: навіть після введення в експлуатацію білоруської АЕС президент Литовської республіки Гінатас Науседа виступав у ВР та закликав відмовитися від імпорту електроенергії виробленої цією станцією. У цей час національний оператор енергомереж декларував нульовий імпорт, але реальне стабільне перетікання в литовську енергосистему становило приблизно 400 МВт. А від імпорту в цьому напрямі Литовська республіка реально змогла вийти на мінімізацію імпорту (і за сприятливої погоди навіть відмовитися від нього) лише у другій половині 2023 року.

Тим не менш, з 2013 року почалося будівництво одразу трьох ліній електропередачі по дну Балтійського моря. Це згадані EstLink та NordBalt. Остання потужністю 700 МВт з'єднує Литовську республіку із шведською енергосистемою. Паралельно розвивалося будівництво ліній передач у бік Польщі. Ну і, звісно, ​​власні генеруючі потужності.

Таким чином, до кінця 2024 країни Балтії могли вийти (і виходили) на можливість енергетичної незалежності від російського імпорту. Відсутні потужності отримували з АЕС у Фінляндії та Швеції, а також з польської енергосистеми (але з останньої були перетікання "в обидві сторони")

І влітку того ж року країни Балтії оголосили про намір вийти із БРЕЛЛ. Тобто ліквідувати залежність від РФ та Білорусі. Ця подія має відбутися у лютому 2025 року. Тобто вже незабаром.

І тут із системи "випадає" 650 МВт. З такими втратами, за рахунок перетоку з Польщі, країни Балтії впораються. А от якщо щось трапиться з NordBalt, ситуація буде близькою до критичної. І мова не тільки про вихід з БРЕЛЛ (який доведеться відкласти). Згадуємо білоруську АЕС. Енергоблок №1 на плановому ремонті. А енергоблок №2 відключено, оскільки спрацювали аварійні датчики. І тут варто згадати, що ПЗ (та й самі датчики, реактори) поставлені "Росатомом".

Тому не хотілося б нагнітати. І тим більше не хотілося б бути правим у тривожних очікуваннях. Але є велика ймовірність пошкодження в найближчі тижні і кабелю NordBalt. Знову якимось судном, що "випадково проходить".

У цьому випадку я дуже сподіваюся на те, що мій прогноз виявиться хибним.

А на ілюстрації спрощена схема енергосистеми країн Балтії.

Info Icon

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.