"Яструб", якого не вистачатиме. Як останній тиждень життя Ліндсі Грема був присвячений Україні - Ольга Кирилова

Як смерть Ліндсі Грема змінить розклади у Вашингтоні?

7 липня, Анкара. У кулуарах саміту НАТО мені вдається зустріти Ліндсі Грема. Сенатор виглядає втомленим від перельоту, та попри це жваво ділиться амбітними планами. У нашій короткій розмові він анонсує, що це літо нарешті має стати періодом максимального тиску на Володимира Путіна, та висловлює надію на зелене світло для свого санкційного законопроєкту. Той дозволив би президенту США вводити жорсткі мита проти країн, які досі купують дешеву російську нафту та газ.

Навколо збирається все більше й більше колег — аби не потрапити у тисняву, відходжу в бік, де помічаю радника сенатора, який записує на диктофон спілкування з пресою. Той ділиться візитівкою, одразу думаю собі: "Просто чудово, от би записати інтерв’ю з Гремом! Треба відправити запит по гарячих слідах".

10 липня, Київ. Ліндсі Грем зустрічається з Володимиром Зеленським та повідомляє про нову "прийнятну версію" законопроєкту про санкції. Перша редакція документа передбачала запровадження 500% мит для країн, які продовжують сидіти на російській нафтовій голці. Які саме зміни були внесені до компромісного тексту, так і не розголосили.

Та сенатор зазначив — зараз правильний момент, щоб рухатися далі, адже успіхи України на полі бою потрібно доповнити правильним тиском. Одне з останніх фото сенатора при житті — з українським дроном P1-SUN.

"Коли я повернуся до Вашингтона, разом із сенатором Блументалем ми зустрінемося з лідерами республіканців і демократів, щоб знайти час для якнайшвидшого просування цього санкційного пакета, який надасть президенту Трампу додаткові інструменти для завершення цієї війни", — ділився він з медіа.

Проте планам не судилося збутися. Вже наступного дня Грем раптово помер у себе вдома — за попередніми даними, через розшарування аорти.

З одного боку, це історія про швидкоплинність життя. З іншого — це надзвичайно сумний факт для нашої країни. Україна втратила одного зі своїх найвпливовіших та найвідданіших друзів у Вашингтоні, замінити якого в кулуарах американської влади буде вкрай важко.

За твердженнями колег у Штатах, Ліндсі Грем відігравав важливу роль у просуванні через Конгрес пакетів допомоги Україні, а також доклав значних зусиль, щоб переконати президента Дональда Трампа підтримати військову допомогу Києву. Завдяки тривалому та наполегливому лобіюванню з боку сенатора, початкова скептична позиція президента США щодо України помітно пом'якшилася.

Яскравим свідченням цього стало нещодавнє рішення Білого дому надати Києву ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot — далекобійного озброєння, якого українська сторона домагалася тривалий час.

Власне, навіть Володимир Зеленський, висловлюючи співчуття з приводу смерті Грема, зазначив, що вони перебували в постійному діалозі, якого йому тепер дуже бракуватиме.

Унікальність Ліндсі Грема полягала в тому, що подібний рівень довіри та прямого зв'язку — одночасно з керівництвом України та США — мали лічені одиниці в усьому американському Сенаті.

Грем був тією рідкісною фігурою, яка могла відстоювати проукраїнську позицію, залишаючись при цьому своїм для трампістського крила республіканців. Він умів перекладати потреби України мовою прагматичних інтересів США, зрозумілою для Трампа.

Тепер постає головне питання: хто продовжить його справу в Капітолії? Колеги Грема по обидва боки барикад, республіканці та демократи, закликають негайно проголосувати за цей документ у пам'ять про сенатора.

"Немає кращого способу вшанувати пам'ять Ліндсі та справи, за які він боровся, ніж ухвалити цей закон і втілити його давню мрію про незалежну та безпечну Україну", — заявила сенаторка-демократка Джин Шагін.

Ухвалення законопроєкту Грема може стати потужним фінальним акордом його багаторічної боротьби. Цей крок зафіксує новий, безкомпромісний курс Вашингтона у відносинах із Кремлем. Залишається сподіватися, що цей імпульс солідарності на знак пам'яті не згасне після того, як Капітолій проведе в останню путь свого найгучнішого республіканського "яструба".