"Молодий коханець" Одарки та замах на пташеня: що коїться у найвідомішому лелечому гнізді України

Яка небезпека загрожує дітям зіркових птахів з Полтавщини

Лельович, Махаон, Мрія та Ніка. Так завсідники чату на YouTube-каналі "Лелека Грицько" назвали чотирьох пташенят, які вилупились трохи більше як місяць тому у гнізді зіркових батьків Одарки та Грицика в селі Леляки під Пирятином на Полтавщині.

Загалом їх мало бути п’ятеро. Але з п’ятого яйця ніхто не проклюнувся, тому воно так і залишилось лежати у гнізді.

А ось найменша Ніка, так само як і Катруся з тогорічного виводка, могла достроково "вилетіти" з гнізда. Батько кілька разів виявляв щодо неї агресію, намагаючись позбутися "баласту".

Про те, що відбувається сьогодні в гнізді, "Телеграф" розпитував Анатолія Подобайла — доцента кафедри екології та зоології Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, кандидата біологічних наук, за сумісництвом провідного наукового співробітника Національного природного парку "Пирятинський". Саме йому належить ідея запустити цілодобовий стрім з найближчого до його будинку в селі лелечого гнізда з науковою метою.

Ніку врятував дощ

— Пане Анатолію, агресивна поведінка Грицика щодо власних дітей неабияк турбує завсідників чату. Що з ним не так?

— Та усе з ним так! Просто ми звикли переносити моральні норми людського суспільства на дику природу. А в ній свої закони. У ній виживають сильніші, це природний відбір.

У конкретному випадку агресію Грицик виявляв 8—9 червня. Це були досить спекотні дні у Леляках, і одразу ж зменшилась кількість корму, який лелеки добувають на прилеглих угіддях. У спеку жаби та плазуни ховаються у прохолодні нори, глибоко в траву, під коріння дерев тощо, аби уникнути перегріву. Тому лелекам важко їх уполювати. І в Грицика спрацював інстинкт: пожертвувати найменшим з пташенят, щоб прогодувати інших. А в них якраз був такий період, що вони їли, як не в себе, їм потрібно було все більше й більше корму. Ми підрахували: за добу батьки приносили дітям їжу 20—23 рази!

— Що врятувало Ніку від жорстокої розправи?

— Дощ! Він пішов за пару днів, і все налагодилось.

— Яким чином проявлялась агресія?

— Грицик двічі тицьнув Ніку клювом у перший день і наступного ще раз ударив. Але так, щоб прямо почав викидати з гнізда, як Катрусю, такого не було. Тобто він не мав критичного збудження. Хоча робив це у ті моменти, коли Одарки не було в гнізді, так само як і минулого року. Тому сказати, як би повелась мати, чи стала б на захист дитини, ми не можемо.

— А що Ніка? Захищалась?

— О, у цього пташеняти була нормальна захисна реакція. Воно стало вириватися й бити інших, щоб продемонструвати свою силу…

Наразі помітної різниці між лЕликами, як їх називають чатівці, нема і вже ніхто із зовнішніх ворогів їх не подужає. Тому 22 червня Одарка та Грицик вперше не повернулися на ночівлю до гнізда, і пташенята ночували без батьків. У них почався новий етап дорослішання. Минулого року Грицик та Одарка залишили своїх дітей одними у гнізді 21 червня. Але на той час вони були майже на два тижні старшими, ніж цьогорічні. Хоча, як бачимо, лелеки орієнтуються лише на сонце.

А загалом батьки почали залишати малечу саму в гнізді на деякий час наприкінці травня. Я навіть трохи переживав через це, бо існував ризик для їхнього життя. Але зараз вони досить швидко набирають вагу, й голими руками їх уже не візьмеш. Крук, який потрапляв у "поле зору" відеокамери, точно їх не подужає.

Яйце може вибухнути

— Де ж тепер ночують Грицик з Одаркою?

— Вони уподобали сусідній стовп. В одному гнізді з дітьми їм уже некомфортно, однак з поля зору вони їх ще не випускають.

— Скоро будете кільцювати пташенят?

— Так, процедура намічена орієнтовно на 30 червня. Це пізніше, ніж зазвичай, оскільки пташенята вилупились на два тижні пізніше. До того часу маємо роздобути ще одну будівельну каску й страховку — Правила техніки безпеки вимагають. Спеціаліст з кільцювання у нас Віталій Казанник — орнітолог Національного природного парку і співробітник нашої кафедри.

Ось тоді й заберемо розбовток з гнізда. Раніше ми цього не робили, щоб не наполохати малечу.

— Той розбовток не заважає лелекам?

— В принципі, ні. Для них це нейтральний предмет. Вони його перекочують з місця на місце та й усе. Одного разу Одарка чомусь сідала на нього. Але його однозначно треба забрати, оскільки воно може розігрітися на сонці й вибухнути.

— Яйце захололо?

— Не думаю. Швидше за все, це останнє з відкладених яєць, і, можливо, йому просто не вистачило поживних речовин для формування повноцінного жовтка.

Одарка традиційно відкладала по п’ятеро яєць, це для неї норма. Але цієї весни була дуже важка міграція лелек. Вона тривала на два тижні довше. Ну, і плюс, сталася не одна бійка за гніздо. Це був критичний момент. А це все витрати енергії, які на чомусь мали відбитись.

Хто є батьком старшого пташеняти

— Перше пташеня завсідники чату назвали Лельович. Це натяк на те, що яйцеклітину міг запліднити молодий коханець Одарки, Лель, який провів з нею майже добу?

— Звісно. Через усі ці любовні перипетії достеменно невідомо, хто є батьком старшого пташеняти.

— А що, до речі, сталося з Лелем та Квіткою, які прилетіли першими з вирію й зайняли гніздо Грицика та Одарки?

— Швидше всього, вони створили пару й оселилися неподалік, у старому, похиленому гнізді, що пустувало. Оскільки ми ведемо відеоспостереження лише за одним гніздом, то сказати щось достовірно про ту пару не можемо. Сподіваюсь, то все-таки Квітка і Лель. І пташенята в них такі ж, як наші, не менші. Я бачив поки що трьох.

— Чим годують батьки своїх дітей, що вони так швидко набирають вагу? В обговореннях дехто порівнює їх навіть не з гусенятами вже, а зі страусятами…

— Цьогоріч, як я помітив, спочатку приносили здебільшого жаб — як зелених, так і часничниць, черв’яків — більше, аніж зазвичай, і п’явок. Менше — вужів, як мені здалось. Я так розумію, це пов’язано з тим, що під час великих морозів узимку плазуни постраждали.

На піку свого розвитку лЕлики дійсно їли по 20—23 рази на добу. Тепер трошки менше. Проте чим зараз харчується виводок, навіть важко розгледіти, бо вони буквально із дзьобів Одарки та Грицика все вихвачують.

Нині у пташенят активно ростуть крила і ноги. Фактично у них вже сформоване тіло. Одне слово, розвиваються, як належить.

Сплять без задніх ніг

— Іноді користувачі соцмереж вражають своєю наївністю. Наприклад, починають бити на сполох, коли бачать лелеченят, що порозлягалися в гнізді з відкинутими назад головами.

— Ми час від часу подаємо в інтернеті подібний "шок-контент", і він найбільше привертає увагу. Причому, коментатори не завжди навіть читають текст допису перед тим, як його прокоментувати. "Трагедія у гнізді! Що сталося? Рятуйте лелеченят", — одразу підіймають паніку. А ніякої трагедії не сталось. Просто на певному етапі росту лелеченята сплять саме так — розпластавшись та витягнувши шию. Як кажуть, без задніх ніг. Це коли комфортна температура. А коли холодно, то вони збиваються в купку, гуртуються. Коли ж спека, то навпаки, розосереджуються.

— Які ще запитання "диванних експертів" вам видаються смішними?

— Коли йде дощ, дехто просить установити якийсь навіс над гніздом чи хоча б парасольку. Не розуміючи, що підліт для лелек значно важливіший, аніж негода.

Загалом гніздо Грицика та Одарки зручне для підльоту з усіх боків, за винятком установленої камери відеоспостереження. Тож лелеки підлітають і відлітають із нього навсібіч.

Хоча у вітряну погоду у птахів бувають труднощі з маневруванням, іноді навіть невдалі спроби пригніздитися з першого разу, і тоді їм доводиться заходити ще на одне коло для посадки.

На жаль, цього року я проводжу в чаті зовсім мало часу — в мене багато роботи на кафедрі. Та оскільки ми ведемо спостереження вже четвертий сезон, то ті, хто спостерігає за стрімом уже давно, можуть провести для новачків лікнеп з життя лелек.

— А чому, до речі, лелеки часто стоять на одній нозі?

— Це пов’язано з їхнім теплообміном. Ноги випромінюють тепло. Тож якщо стає холодніше, краще одну заховати в пір’я на череві, щоб захистити її від холоду чи вітру.

— Цього року в Україні у Грицика та Одарки з’явилися конкуренти. Стріми з гнізд білих лелек запустили на Одещині, Львівщині, Київщині.

— Оскільки ми ведемо стрім з науковою метою, то сподіваємося, що й інші власники камер долучаться до вивчення поведінки лелек. Тим паче людям подобається підглядати "у шпаринку" за чужим життям.

А загалом в інших країнах такі стріми досить розповсюджене явище.

— Одарка та Грицик у своїй популярності, судячи з усього, давно перетнули кордони України. Ось недавно про них навіть відоме іспанське видання "Conocer" писало. Публікація з’явилась під назвою "Українці божеволіють від Одарки".

— Можливо, іспанці взяли інформацію з найвпливовішого щоденного вечірнього видання Le Monde, якому я цьогоріч давав інтерв’ю. Ще двічі на мене виходили журналісти Radio France.

Ну то й добре, що іноземцям "зайшли" наші лелеки…