Цифри лякають: За 2 роки війни держборг України виріс вдвічі. Але чи критично це?

Борг України зростає щомісяця. Які ризики?

Міністерство фінансів 30 січня оприлюднило дані щодо державного та гарантованого боргу України. Маємо новий історичний рекорд: держборг став більше за 5,5 трильйонів гривень. Це 145,3 млрд доларів. Протягом минулого року він зріс на 1,4 трлн грн (35,4%), у валютному еквіваленті на $33,9 млрд (30,4%). Лише за грудень 2023 року сума державного та гарантованого державою боргу збільшилась на 4,49 млрд доларів.

Цифри лякають. Співвідношення держборгу до ВВП зросло до 85% ( з 78,4% у 2022 році). В 2024 році обсяг державного боргу за базовим макроекономічним сценарієм має сягнути 95% ВВП, а у 2025 році дуже ймовірне перевищення позначки 100% ВВП. Цифра в "100 відсотків" пересічного громадянина якщо не лякає, то приголомшує, та і деякі економісти бачать в цьому критичне співвідношення боргу до ВВП. Так вважає, Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії "Об’єднана Україна". "Це дуже небезпечна ситуація для української економіки. Це стан, який передує дефолту держави. При такому стані речей вона не зможе виконувати обов'язків перед кредиторами, обслуговувати борги їй буде не під силу", — каже експерт.

Проте більшість фінансових експертів не вважають ситуацію ані критичною, ані такою, що може привести до дефолту. Екс-член Ради НБУ Віталій Шапран зауважує, що критичного співвідношення боргу до ВВП не існує. "Це свого роду породження міфу з підручника. Наприклад, співвідношення держборгу до ВВП Японії 263,9% і країна добре себе почуває. Просто вартість запозичень для уряду Японії складає десь 0,73% а облігації уряду на 30-50 років там — звичне явище. Тож якщо вартість боргу низька, а дюрація (його строк погашення) значна, то і 200% не є проблемою", — пояснює він. "У світовій практиці нема чітко визначеної критичної межі обсягу державного боргу. Маастрихтські критерії Євросоюзу, у який інтегрується Україна, визначають безпечним рівнем державного боргу 60% ВВП. Оскільки наша стратегічна ціль — євроінтеграція, цей показник є нашим стратегічним дороговказом. Насправді багато членів ЄС не дотримуються його (наприклад, Греція, Іспанія, Італія, Бельгія, Португалія, Франція мають державний борг понад 100% ВВП). Але аргумент зависокого боргу завжди може бути використано як формальний шлагбаум інтеграції країни до Євросоюзу", — додає Олексій Блінов, економіст Blinov Forecasting.

Варіантів країна має небагато. "Україна не має за мету накопичувати борги, нам потрібно фінансувати дефіцит бюджету, який виник виключно через російський напад", — каже керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращий. Саме так на питання боргу дивиться більша частина експертів. І вважає це питання другорядним. "Іноземні комерційні позичальники український бюджет із початку війни не фінансують, тому наразі неважливо, який у нас рівень боргу. Увесь борг, що уряд сьогодні бере – це або політичний іноземний борг, або внутрішній комерційний", — додає Паращий. "Зростаюче боргове навантаження не обмежує можливість України накопичувати борги в наступному році, в 2025 році", — каже Шапран.

Саме політична складова являє є на сьогодні чи не вирішальним чинником українського державного боргу. "Для того щоб знизити боргове навантаження достатньо прийняття одного двопартійного законопроекту в США про конфіскацію суверенних активів рф на користь Україні, № H.R.4175 до речі він вже пройшов профільний комітет Конгресу США."- зауважує Віталій Шапран.

На динаміку боргу впливають два основні чинники: дефіцит державного бюджету та зміна курсу гривні до долара та інших валют зовнішньої заборгованості (таких як СДР, євро). "Якщо до повномомасштабного вторгнення частка валютних зобов'язань у державному борзі становила 63%, то зараз вона становить 73% і має тенденцію до подальшого зростання. Це означає велику загрозу стрибку обсягу державного боргу та видатків на його обслуговування через послаблення обмінного курсу гривні", — вважає Олексій Блінов. В 2023 році, як і 2022 року приблизно 6/7 зростання всього державного боргу обумовлено збільшенням зовнішньої заборгованості. Сукупний зовнішній держборг України 2023 року збільшився на 42,3% (30,23 млрд доларів) — до 101,70 млрд доларів. Тоді як сукупний внутрішній — на 13,3% (194,6 млрд грн) — до 1,656 трлн грн.

"Зміна курсу гривні одночасно є і чинником, і ризиком збільшення державного боргу. І останній ризик стрімко зростає, оскільки Україна наразі запозичує передусім у іноземній валюті", — попереджає Блінов. З ним згоден Паращий. "Багато залежить від обмінного курсу (імовірно, курс долара буде нижчий від забюджетованого), реальної потреби в коштах (потреба може виявитися більшою) та співвідношення грантового до боргового фінансування (бюджет закладає 100% боргове, тоді як є шанс на суттєву частку грантів)", — каже він.

Важливо вимірювати боргове навантаження не тільки обсягом боргу, а і вартістю його обслуговування. Відтак актуальним буде зменшення ставок по боргу та збільшення строків обігу ОВДП. Так, 67,21% держборгу має фіксовану процентну ставку, 11,34% — прив'язано до ставки МВФ, 8,82% — до SOFR, 3,83% — до EURIBOR, 0,65% — до TORF. "Значна частина в нашому портфелі – це борги від ЄС, вони в євро і під доволі низьку ставку, яка відрізняється від ринковою в рази", — пояснює Віталій Шапран. "Деякі позики воєнного часу для України є пільговими, наприклад, це кредити ЄС, деякі подорожчали — наприклад, кредити МВФ, ставку за якими прив'язано до ставок провідних центробанків, що стрімко зросли на останні роки", — розповідає Олексій Блінов. "Звісно, в ідеалі ми хотіли би бачити грантове фінансування, але на жаль обсяги такого фінансування дуже обмежені. Відповідно, є велика потреба у борговому фінансуванні", — додає Олександр Паращий.

Витрати на обслуговування державного боргу у 2023 році склали 8,2% видатків загального фонду державного бюджету (6,5% у 2022 році та 12,4% у 2021 році). "Це відбулося за рахунок зупинки обслуговування зовнішнього боргу (єврооблігації на суму 21 млрд доларів США) — Україна не платить по ним нічого протягом вересня 2022 року — серпня 2024 року. Зараз гостро стоїть питання їхньої реструктуризації, яка пом'якщить боргове навантаження і надалі", — нагадує Блінов.

Щодо списання зовнішніх боргів Шапран виступає категорично. "Я вважаю, що такі розмови про реструктуризацію, відтермінування і навіть списання шкідливі для поточної спроможності Мінфіну займати ресурси на тому ж ринку ОВДП. Ну хто буде позичати Мінфіну кошти під акомпанемент розмов про списання боргів? Борги в нас виникли через Росію, тож їм їх і сплачувати, грошей там цілком достатньо", — каже він. Але стосовно заморожених активів рф експертна спільнота категорична. "Поки у нас немає розуміння, коли закінчиться війна та коли Україна зможе повернутися на комерційний ринок боргу, зарано думати про зниження боргового навантаження. Але можна вже починати говорити про те, що державний борг може бути знижено за рахунок країни-агресора, — наполягає Паращий. – Поки не буде перемоги, і поки західні уряди не наважаться на конфіскацію російських державних коштів, нам доведеться думати виключно про те, де взяти черговий борговий транш".