"Буде катастрофа": архітектор назвав небезпечні ділянки метро Києва, яким загрожує повне затоплення

Анатолій Фролов пояснив "Телеграфу" ймовірні причини аварії на "Либідській" та спрогнозував долю цієї проблемної ділянки

У Києві аварійна ситуація та ремонт тунелю біля станції метро "Либідська" викликає нові і жваві дискусії. За деякими оцінками, наслідки підтоплення тунелю метро набагато складніші, аніж про це кажуть офіційно. Як, власне, й уникають теми наслідків хаотичної забудови території над гілкою підземки і на прилеглих зонах.

"Телеграф" запитав архітектора, активіста і голови КМЦ "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" Анатолія Фролова, у чому складність НП на "Либідській" і коли запустять рух поїздів на цій проблемній ділянці? Пропонуємо вашій увазі першу частину інтерв'ю з експертом.

— Минулого тижня строк завершення ремонтних робіт на синій гілці попередньо продовжили до осені, хоча раніше влада міста казала про "пів року". Осінь-2024 є реальним строком для запуску повноцінного руху поїздів між "Либідською" та "Деміївською", чи все ж є загроза, що ліквідація наслідків аварії перекочує на наступний, 2025 рік?

— Якщо вони хочуть новий тунель вирити, то це буде не 2025-й, а радше 2026 рік, коли власне й запустять рух по тій ділянці.

— Чому?

— Тому що там є серйозна проблема. На сьогодні багато кажуть, що це винен Янукович, адже під час його каденції будували ту ділянку і запускали нові станції в бік житлового масиву "Теремки".

Але є геологія, і в цій ситуації треба знайти першопричину, чому сталася ця аварія. З мостового переходу біля будинку з "літаючою тарілкою" (на Антоновича, 180, де надбудова на Українському інституті науково-технічної експертизи та інформації. — Авт.) ви побачите, що споруджувана там нова будівля вже на сьогодні — поза законом. Чому? Тому що коли будинки або будівлі зводять, вони не повинні переходити межі "червоних ліній".

Те, що зараз будується там, де холодильники стояли (на території знесеного під новий ТРЦ Ocean Mall "Холодокомбінату № 2". — Авт.), будівля по формі почалась з "червоної лінії", але вона зводиться під нахилом, а це вже заборонено. Цього не можна робити.

Архітектор, який це спроєктував, порушив норми. У місті навіть балкони не можна робити більших габаритів, які б виступали за "червоні лінії".

Окрім того, на новому будмайданчику вгатили дуже велику кількість паль. Щоб вони нормально стояли, вони повинні стати на твердий ґрунт. Палі там в основному заглиблені на 12-15 метрів, невеликі, щоб менше коштували. Але якщо проводити аналогії, то вони будуть сидіти в землі, як встромлена в желе виделка. Тобто буде теліпатись. Якщо ж ви заглибите її до міцної основи (столу чи дна тарілки), вона буде міцно стояти вертикально, не буде жодних зсувів.

На сьогодні, думаю, будівельники погано розрахували довжину цих паль до рівня міцного ґрунту. У тій місцевості вони чинять якийсь вплив на верхній шар ґрунту. Палі ж, навпаки, мають надавати жорсткості. А якщо встромити в желе чи хліб багато елементів, вони стануть міцнішими.

Тут же вийшло, що під землею стоїть вода. Вона ж не тільки зверху річками йде на відкритих ділянках. Більше того, коли по поверхні землі тече ріка, то внизу під нею протікають підземні води, теж свого роду підземна річка. В районі "Либідської" будівельники перекрили їй проходи і вода розтеклась, як було на Подолі.

— Що саме ви маєте на увазі?

— Коли на Подолі будували метрополітен, з прилеглих гір у шахти почала стікати вода. Вона там з висот проходить під будинками, під фундаментами, під усім цим житловим масивом. Коли закінчили прокладання метрополітену, через тунелі вода почала зупинятись і підніматись. Тоді було зроблено різні інженерні речі, які дали можливість понизити рівень ґрунтових вод.

Якщо згадаємо, то один з храмів біля Житнього ринку завалився на початку 1980-х років. Там зруйнувалась вівтарна частина і були знищені унікальні фрески. Будинки на Подолі від лінії метрополітену до гір стоять практично без підвалів: їх залили бетоном чи засипали, щоб вода там не з'являлась і не псувала ці будівлі.

Я дивився на ґрунт на місці колишнього Деміївського ринку — і на "Либідській" відбувалося те ж саме. Але після НП на перегоні неправильно провели геологічну розвідку. Якісь молоді хлопці пригнали бурильну машину, пробили ґрунт, щоб подивитися, що ж там унизу. Скільки вони цих отворів наробили, ніхто точно не знає. Однак вода завжди наповнює земельні пустоти. Так само й там, думаю, вода наповнила ті отвори.

Через це ще збільшилось таке собі "водяне дзеркало". Глобально все це утворилося через нову забудову згори. Цього зараз ніхто не враховує. Всі кажуть, мовляв, все було колись за Януковича. Проте давайте згадаємо ще князя Володимира! Давайте ще згадаємо XII століття. З XII століття Деміївський ринок, торжище, вже було. Воно — літописне.

Я виходив на департамент містобудування КМДА і ставив запитання: "Ви вже його зробили як археологічну зону?". Там же — археологія, у тій місцевості жили люди. Це треба досліджувати, розкопувати, вивчати і все інше. Всім наплювати.

Якщо ми не маємо історичного підґрунтя, самої нашої історії, то не будемо мати майбутнього. Нація без історії — не нація.

— Повернімось до метро. Які ще проблемні ділянки на синій гілці та чи є ризики перекриття інших тунелів — до чого готуватися містянам?

— Вода також йде у тунелі в районі станції метро "Голосіївська". Це відбувається тому, що знову ж таки, двох боків від станції побудували висотки. Біля готелю "Мир" (проспект Голосіївський, 70) звели будинок із соціальним житлом. Але, думаю, не заселили його тільки тому, що там дуже проблемні ґрунти. І вони (чиновники з підрядниками. — Авт.) так бояться, що у разі заселення туди людей потім до них прийдуть з претензіями і здійметься скандал.

— Чому інженерні та архітектурні роботи не проводяться з укріплення ґрунтів у тій місцині з огляду на потенційну небезпеку, у тому числі для метро і пасажирів?

— Тому що існує системна проблема. По-перше, в Україні досі діє Житловий кодекс, розроблений ще 1984 року за СРСР.

По-друге, місцеві органи влади і депутати, які працюють на місцях, вирішують, як розпоряджатися територіями, розробляють генеральний план тощо. А Генплан у Києві недоопрацьований, і КМДА з Київрадою не контролюють вимоги навіть цього морально застарілого Житлового кодексу. Адже вони дали можливість для корупційних дій чиновників.

— В контексті забудови Голосієва, чи впливає якось на ділянку синьої гілки житлове будівництво поблизу Довженко-центру?

— Ситуація на перегоні "Либідська" — "Деміївська" була дуже складною, там і прорвало. Далі на "Голосіївській" може прорвати шахти метро. Тому що Ткаченко (напевно, йдеться про ексміністра культури. — Авт.) скоротив територію культурно-освітнього хабу, щоб віддати виведену землю забудовникам. Вони вже звели там висотки — зріс тиск на ґрунт. Він же так просто не вистоїть. А підземну воду відвели в закриту зараз штольню.

Там була прокладена канава, по якій відходила вода. Думаю, далі ставили насос і цю воду кудись відкачували.

В напрямку від "Голосіївської" до "Теремків" далі нема проблем на цій лінії метро.

— Які ще небезпечні критичні точки на синій гілці, раз ми про неї так докладно говоримо?

— Проблема є з іншого боку. На ділянці від станції "Тараса Шевченка" до "Почайни", дійсно, дуже небезпечна територія. Наприклад, коли ви поїдете у метро від центру в напрямку Оболоні, уважно придивіться — на певній ділянці до "Почайни" вагон потягу починає хитати. Це відбувається, тому що в тій зоні шахти не розрахували розмір тунелю і поворот. Там постійно були проблеми з електричними кабелями тощо. Ці проблеми залишились і сьогодні. В тій частині треба робити реконструкцію, щось змінювати, налагоджувати.

Більш того, ця лінія знаходиться біля дніпровської гавані. І якщо не приділити увагу ділянці від станції "Тараса Шевченка" до "Почайної", то там також може прорвати тунель, і тоді Дніпро піде в шахти і повністю заллє всю лінію метрополітену. Це дуже сильна проблема.

На "Героїв Дніпра", вже на Оболоні, теж є ризики.

— У чому вони полягають?

— Ця станція дуже маленька, низька, а зверху над нею поставили торговий центр "Оазис". І Dream Town теж. Хоча перед його зведенням на Оболоні мала проходити дорога міського значення, щоб машини швидко проходили (і їхали зі швидкістю 60 км на годину, а не так, як зараз, — лише 20 км). Однак забудовнику дозволили поставити ринок контейнерного типу. По типу того, який вигляд має відомий книжковий ринок на "Почайні". Але девелопери побудували геть інший торговий центр.

— Хіба можна було так чинити?

— Не можна. На другому етапі, при будівництві Dream Town-2, забудовники ТРЦ ще й облаштували басейн (спочатку там був аквапарк Dream Island, згодом на його місці відкрили фітнес-клуб Sport Life з трьома басейнами. — Авт.). Це ж треба додуматись — басейн поставити над метрополітеном! Якщо раптом виникне якась проблема у будівлі при умовно надзвичайній ситуації, воду треба буде екстрено спускати. Тож є ризик, вона потрапить в метрополітен і все заллє. Що це буде? Катастрофа.

*Про "зникнення" у Києві ще однієї важливої гілки столичного метро, маніпуляції з Генпланом і "втомлені" мости Кличка — читайте на "Телеграфі" у другій частині інтерв'ю з Анатолієм Фроловим.