Могили розбрату. Довкола поховань Героїв на Лісовому цвинтарі Києва знову вирують скандали (фото, відео)

Нова спроба згладити конфліктну ситуацію щодо "уніфікації" могил в чергове завершилась емоційними суперечками, непорозуміннями та слізьми

У Києві на Лісовому кладовищі вже невдовзі розпочнеться будівництво Меморіалу на Алеї полеглих захисників і захисниць, а звести його планують орієнтовно до кінця літа цього року. Проєкт і його локація перебувають на фінальній стадії підготовки та погодження. Про це йшла мова у п'ятницю, 10 травня, під час виїзної комісії КМДА до місця майбутнього пам'ятного комплексу й зустрічі з родинами героїв, повідомляє журналіст "Телеграфу".

Як запевнив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, після обговорення спільно з родичами захисників/захисниць вирішили зупинитися на тому варіанті Меморіалу, який підтримає більшість родин — не менше 75% голосів.

Водночас інше гостре і делікатне питання — розміри надмогильних споруд на деяких похованнях військовослужбовців — знову розсварило сім'ї героїв і управлінців. Втім, як запевняють чиновники і представники Ритуальної служби, наразі вже про перепоховання полеглих і демонтаж "неформатних" пам'ятників мова не ведеться. Родичам деяких поховань пропонують "реконструкцію" надмогильних плит, або вирішення спорів у судах.

Як писав "Телеграф" раніше, погранична ситуація виникла після того, як Київрада влітку 2023 року оновила деякі правила захоронення військових. В результаті на сьогодні вимоги до розмірів могил зменшили з 2,2 метра на 1,8 м до 1,8 метра на 90 см, запропонувавши уніфіковані формати для почесних поховань і стандартні хрести. Меморіали тих героїв, яких хоронили до цієї "могильної реформи" (загалом на Лісовому попри закритий статус некрополя ховали військових ще з початку АТО), вже мають підпадати під "переформатування".

З цим не погоджуються родини тих захисників і захисниць, чиї меморіали підпадають під ці нові правила. Попередні спроби порозумітися ні до чого не приводили і теж супроводжувалися гарячими емоційними спорами, нервами, слізьми та болем. І так по колу — з осені 2022 року.

Зазначимо, суть конфлікту полягає у наступному: деяких військових ховали ще до цього суперечливого рішення Київради. Ці монументи родичі встановлювали, виходячи зі своїх фінансових можливостей, але в межах діючих на той час нормативів. Деякі поховання по сусідству з'являлися потім. Всі надгробки відрізняються один від одного. Хтось ще встановив лавочки для сидіння біля меморіалів, десь поряд з могилами встановлені флагштоки тощо.

В результаті по низці причин не всюди є підходи до почесних поховань. Відтак частина родин героїв очевидно підтримує уніфікацію надмогильних споруд. Поки знайти порозуміння між собою, дійти якогось компромісу та примиритися завершуються новими словесними перепалками та емоціями зі слізьми.

Відомий адвокат Дмитро Калько розказав "Телеграфу", що у цій непростій чутливій ситуації міські чиновники зловживають владою.

— У мене єдине головне питання: чому цю тему, досить специфічну і доволі чутливу, особисто педалює міський голова? Дуже швидко та наполегливо. Зустрічаючись з людьми і т.д., я не чув від жодної особи, з якою спілкувався по цій темі, щоб хтось реально скаржився (на розміри могил і т.д. — Авт.). Для прикладу — спробуйте напишіть якусь скаргу щодо будь-якого питання. Та всім буде плювати на неї.

У чому проблематика? Те, що я почув, начебто скаржиться хтось, що через ці конкретні могили щось порушується. Причому не порушувалося на момент встановлення, але після цього почали щось порушувати (після прийняття рішення Київрадою). Начебто ці монументи загороджують чи вид, чи видимість сусідніх могил. І що?! Чиє право порушено? Якщо люди вважають, що їх право порушено, вони судяться… У мене виникає питання: або там дуже впливова особа (чи похований рідний впливової особи), і скажімо, тінь падає на сусідню територію, або щось таке відбувається з цим кейсом, якийсь нонсенс, — сказав правозахисник.

За оцінкою, Дмитра Калька, у столиці сьогодні є більш глобальні господарські проблеми, на які міська влада нібито звертає менше уваги: "У нас, вибачте, два колектори — все, на виході ногами вперед. Скоро, вибачаюсь, г*вно потече по Києву і Дніпру. Є проблеми з метро, повний колапс всюди, а Кличко, як я дивлюсь, займається виключно цією проблематикою".

— Жоден нормативно-правовий акт не має зворотної дії, якщо він погіршує становище (окрім, як тільки поліпшує становище та скасовує відповідальність). Якщо людина каже, що якесь рішення погіршує її становище, значить він не має зворотної дії. Але ці обрані різні професії (що вже керують у місті 10 років), з моєї практики роблять все одно те, що хочуть. Насправді, там же невелика кількість могил, які, як вони кажуть, хочуть "реконструювати". До речі, реконструкція — різновид будівництва. Пам'ятники — не є об'єктами нерухомого майна, вони не реєструються (не підлягають реєстрації). Місцева влада — регулятор. Якщо якась людина має бодай один документ щодо погодження на встановлення цих споруд, вони виграють будь-який суд, — додає адвокат.

Петро Пантелеєв від коментарів "Телеграфу" утримався.

Як повідомлялось, наприкінці квітня у Києві на Лісовому кладовищі попрощалися з українським військовослужбовцем, бойовим медиком стрілецького батальйону та колишнім журналістом "Телеграфу" Андрієм Топчієм. Захисник загинув під Роботиним у Запорізькій області 20 квітня.

Також "Телеграф" докладно писав, через що саме розгорівся гучний скандал довкола деяких поховань військових на Лісовому кладовищі і які варіанти пропонувала міська влада родичам полеглих захисників та захисниць.