Київський університет інтелектуальної власності та права: історія становлення найшвидше зростаючого вишу країни

Історія сучасного КУІВтП — це приклад того, як кризова реорганізація може стати початком нового масштабного етапу розвитку

У 2026 році Forbes Ukraine назвав КУІВтП рекордсменом вступної кампанії. Кількість заяв вступників зросла приблизно у дев’ять разів і сягнула близько 15 тисяч, що дозволило університету увійти до ТОП-20 найпопулярніших ЗВО країни.

Ще кілька років тому університет був відомий насамперед як заклад освіти із підготовки юристів різного профілю. Сьогодні це один із найбільш динамічних університетів України, який щороку збільшує кількість вступників, відкриває нові спеціальності та розширює освітні можливості для молоді.

"Українська правда" раніше назвала КУІВтП "університетом можливостей". І сьогодні ця характеристика виглядає особливо влучно. Адже тут навчаються майбутні юристи, фахівці із IT та кібербезпеки, психологи, журналісти, менеджери, економісти, фінансисти, міжнародники, педагоги та представники багатьох інших професій. Загалом університет здійснює підготовку за 29 сучасними освітніми програмами, сформованими відповідно до потреб ринку праці та запитів роботодавців.

У чому секрет такого стрімкого зростання? Як підкреслює президент Університету, академік Сергій Ківалов, нинішні результати не з’явилися за один чи два роки.

"Те, що ми маємо сьогодні, створювалося десятиліттями. За сучасними корпусами, новими спеціальностями, тисячами студентів і високими показниками вступної кампанії стоять роки системної роботи, сильна наукова школа, викладацький колектив і традиції, які ми зберегли та продовжили розвивати. Університет не виник на порожньому місці. Він пройшов складний шлях становлення, трансформацій і розвитку, і саме цей фундамент сьогодні дозволяє нам рухатися вперед такими темпами", – зазначає президент Університету.

З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ

Історію сучасного КУІВтП варто починати не з рекордів 2026 року. Її витоки беруть початок у 2010 році, коли в Україні тривало реформування системи правової охорони інтелектуальної власності та зростала потреба у фахівцях нового покоління, здатних працювати на перетині права, науки, технологій та інновацій.

Тоді, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, на базі Одеської юракадемії у Києві було створено відокремлений структурний підрозділ Київський Інститут, який спеціалізувався на підготовці фахівців у сфері права та інтелектуальної власності.

За наступні роки у столиці сформувався повноцінний освітній і науковий осередок із власним професорсько-викладацьким складом, студентською спільнотою та матеріально-технічною базою. Інститут продовжував традиції Одеської школи права, водночас розвиваючи власні напрями підготовки та зміцнюючи позиції у сфері юридичної освіти й інтелектуальної власності.

2019 – РІК, ЯКИЙ ЗМІНИВ УСЕ

До кінця 2010-х років це був уже сформований заклад із багаторічною історією, власним колективом та студентами. Саме тому зміни, які відбулися у законодавстві наприкінці 2019 року, стали для нього не просто черговою адміністративною реформою, а одним із ключових моментів усієї історії.

18 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон №392-IX, який змінив правила функціонування територіально відокремлених підрозділів закладів вищої освіти. Новим Законом було заборонено діяльність територіальних підрозділів Університетів, зокрема філій та інститутів у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, а вже існуючі мали припинити діяльність.

Для київського інституту НУ "Одеська юридична академія" це означало фактично одне: продовжувати роботу у попередньому статусі він більше не міг.

Однак за сухими юридичними формулюваннями стояли цілком конкретні люди, великий колектив. Майже тисяча студентів, які вже навчалися і мали завершити освіту та отримати дипломи. Більше сотні викладачів й співробітників, які роками працювали в інституті. Сформовані кафедри, наукова школа, освітня база та традиції, які створювалися не один рік.

Тому перед керівництвом стояло значно складніше завдання, ніж просто виконати формальну норму закону: як зберегти освітній осередок, не допустити соціального напруження та дати можливість студентам і викладачам продовжити навчання й роботу?

Вихід було знайдено у створенні спільно з Міністерством освіти і науки України та Комітетом ВРУ з питань освіти, науки та інновацій, очолюваний Бабаком Сергієм Віталійовичем на базі київського інституту самостійного закладу вищої освіти корпоративної форми власності. Це рішення дозволило виконати нові вимоги законодавства і водночас не перекреслити майбутнє тисяч людей, зняти соціальну напругу, яка виникла у суспільстві: студенти змогли продовжити навчання і отримати свої дипломи, викладачі та співробітники – залишитися у професії, а створена за десятиліття освітня і наукова школа – зберегтися та розвиватися далі.

Фактично замість закриття багаторічного освітнього осередку було знайдено компромісну модель його продовження вже у новому юридичному статусі.

Важливо, що трансформація не означала розриву з попередньою історією. Новий заклад зберіг кадрову й академічну спадкоємність, продовжив традиції Одеської школи права та отримав можливість розвиватися вже як самостійний виш.

Практично вдалося вирішити і питання навчальної бази. За погодженням Міністерства освіти і науки новостворений заклад продовжив використовувати на праві оренди навчальні корпуси на Харківському шосе, 210. Фактично це стало підтвердженням того, що обраний формат реорганізації був не лише юридично можливим, а й прийнятним з точки зору збереження безперервного освітнього процесу.

Такий підхід дозволив уникнути найгіршого сценарію: студенти не були змушені посеред навчання шукати інший університет, змінювати аудиторії, викладачів чи звичне освітнє середовище, а колектив отримав можливість продовжити роботу. У підсумку те, що могло завершитися ліквідацією багаторічного освітнього осередку, стало початком нового етапу його розвитку.

Сьогодні результати цього рішення говорять самі за себе. КУІВтП входить до числа найпопулярніших університетів країни та займає лідерські позиції за найбільш затребуваними спеціальностями: правом і міжнародним правом, правоохоронною діяльністю, політологією, соціологією, менеджментом, обліком і оподаткуванням, фінансами та багатьма іншими напрямами.

Але значення університету сьогодні вимірюється не лише рейтингами та кількістю заяв вступників. Щороку держава отримує сотні підготовлених фахівців за професіями, яких потребують економіка, державні органи, правоохоронна система та бізнес.

При цьому КУІВтП, маючи корпоративну форму власності, перебуває на самозабезпеченні та не потребує бюджетного фінансування своєї діяльності. Навпаки, університет сам створює робочі місця, сплачує мільйонні податки до державного та місцевих бюджетів, а використання навчальних корпусів забезпечує державі додаткові надходження від оренди майна.

Таким чином, рішення, яке свого часу дозволило зберегти студентів, викладачів і сформовану освітню школу, сьогодні дає державі вже цілком конкретний результат: кваліфікованих спеціалістів, робочі місця, податкові надходження та розвиток сучасної вищої освіти без додаткового навантаження на бюджет.