Репресії, співпраця з Путіним та спад економіки — західні ЗМІ про "заслуги" президента Ірану

Малоймовірно, що внутрішня та зовнішня політика Ірану зміняться після смерті Ібрагіма Раїсі.

"Телеграф" проаналізував, що про загибель іранського президента пишуть американські та європейські медіа.

Налагодив зв’язки з РФ і Китаєм

Як звертає увагу The New York Times, cмерть Раїсі сталася в момент турбулентності для Ірану, який "зіткнувся з поглибленням конфлікту з Ізраїлем". Загиблий президент вважався ймовірним наступником аятоли Алі Хаменеї на посаді верховного лідера — фактичного керівника країни.

"Питання правонаступництва в Ірані стало більш актуальним, оскільки Хаменеї 85 років, і він слабкий. Вибір наступного верховного лідера є непрозорим процесом політичного суперництва та боротьби. Згідно з конституцією, виборний орган священнослужителів під назвою Асамблея експертів обирає верховного лідера.

Раїсі вважали одним із головних претендентів на цю роль, і його підтримувала жорстка фракція, так само як і син аятоли Хаменеї Мойтаба, впливовий священнослужитель, який допомагає керувати справами батька. Смерть Раїсі, по суті, прокладає шлях молодшому пану Хаменеї стати наступником свого батька", — описує медіа.

Самого Ібрагіма Раїсі політичні аналітики описували як лояльного виконавця політики Хаменеї та того, хто сприяв зростанню влади Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) у політиці та економіці Ірану.

"Він не був тим, хто випромінював харизму. Його виступи не спонукали людей виходити на вулиці. Він проводив політику", — сказала Санам Вакіл, директор програми Близького Сходу та Північної Африки в Chatham House. "Понад усе він був інсайдером режиму. Він був ідеологом, який працював у системі та через систему".

NYT описує, що у зовнішній політиці Раїсі віддавав пріоритет налагодженню тісніших відносин з Росією та Китаєм і відходу від Заходу, заявляючи, що Іран не може довіряти Сполученим Штатам і Європі після краху ядерної угоди. 2018 року тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив нові санкції проти іранського режиму.

За Раїсі було відновлено зв’язки Ірану з давнім регіональним противником — Саудівською Аравією. Дві країни підписали в Пекіні угоду про відновлення дипломатичних відносин.

"Він також часто їздив до Москви, щоб зустрітися зі своїм російським колегою, президентом Володимиром Путіним, і вони поглибили відносини у безпековій та військовій сферах. Іран продавав безпілотники Росії, яка використовувала їх у війні в Україні, хоча пан Раїсі заперечував цю роль".

Іран під час правління Раїсі зазнав серйозного економічного спаду, спричиненого міжнародними санкціями та високим рівнем безробіття.

"Якщо ви хочете подумати про його спадщину, він залишив економіку країни в руїнах, і країна стала більш репресивною", — сказав Сіна Азоді, викладач з питань Ірану в Університеті Джорджа Вашингтона. "Іран ніколи не був демократичним або вільним, але з 2021 року політичні репресії посилилися. Жоден голос незгоди не допускається".

Вважається, що Раїсі зіграв свою роль в кількох найбільш репресивних моментах історії Ірану, зокрема в придушенні протестів "Жінки, життя, свобода" 2022 року, які відбулися після смерті 22-річної Магси Аміні. Вона, заарештована за неналежне носіння хіджабу, померла під вартою поліції моралі.

Британське видання The Times зазначає, що Ібрагім Раїсі користувався повною підтримкою аятоли Хаменеї щодо жорстких репресій всередині країни та його антиізраїльської та антизахідної позиції на світовій арені.

"Раїсі був основним виконавцем директив Хаменеї та керував країною на щоденній основі, тоді як верховний лідер сидить на вершині структури влади Ірану. Проте президент є обличчям режиму, він підписує його угоди за кордоном і призначає міністрів уряду".

Нестабільність зростає

В аналітичному матеріалі від дипломатичного редактора The Guardian Патріка Вінтура йдеться про те, що політичний перехідний період, пов’язаний і з роботою новообраного парламенту, і з пошуком наступника верховного лідера відбувається в той час, "коли Іран не може дозволити собі таку невизначеність, оскільки він стикається з викликами Заходу через свою ядерну програму, жахливу економіку та напружені відносини з іншими державами Близького Сходу, особливо щодо відносин з Ізраїлем і США".

"Можлива втрата Хусейна-Аміра Абдуллахіана, міністра закордонних справ, у катастрофі лише посилює відчуття нестабільності в країні, яка пишалася контролем і передбачуваністю. Найімовірнішим наступником є ​​його заступник Алі Багері, але прихильники жорсткої лінії можуть вважати його занадто готовим до переговорів із Заходом щодо ядерної програми Ірану", — пише Вінтур.

Новий президент країни має бути обраний протягом 50 днів, що дає верховному лідеру Алі Хаменеї та його оточенню відносно мало часу, щоб вибрати когось, хто не тільки стане президентом у такий критичний час, але й матиме сильну позицію, змінивши самого аятолу.

"Безпосереднім завданням для будь-якого нового лідера було б контролювати не лише внутрішнє інакомислення, але й фракційні вимоги всередині країни дотримуватись жорсткішої позиції із Заходом і зближуватися з Росією та Китаєм".

Постійним викликом для Ірану залишаються відносини з Ізраїлем, які досягли нового рівня небезпеки в квітні.

Німецький телеканал Welt називає Раїсі "ультраконсервативним і затятим противником Ізраїлю".

"Останніми місяцями Раїсі виступав переважно як затятий противник заклятого ворога Ірану Ізраїлю у війні в Газі. Він запевнив у підтримці Іраном ісламістського ХАМАСу в секторі Газа, який напав на Ізраїль 7 жовтня, спровокувавши війну. У неділю, незадовго до зникнення його гелікоптера, він повторив, що Палестина є "найважливішим питанням у мусульманському світі".

Мало що зміниться

У матеріалі газети The Times of Israel йдеться про те, що смерть Раїсі та міністра закордонних справ Аміра-Абдуллахіана не змінить політику Ірану, але розпалить боротьбу за владу в країні.

"Хоча смерть двох високопоставлених іранських чиновників є драматичним розвитком подій у той час, коли в регіоні вирують численні конфлікти, це, ймовірно, не вплине суттєво на хід цих боїв, оскільки рішення щодо зовнішньої політики та війни знаходяться у віданні верховного лідера Алі Хаменеї", — зазначається в статті.

"Президент Ісламської Республіки є виконавцем, а не особою, яка ухвалює рішення", — пояснив Джейсон Бродскі, директор організації "Об’єднані проти ядерного Ірану". "Тож політика Ісламської Республіки, основи цієї політики залишаться незмінними".

Раптова смерть президента Ірану створює вакуум влади, яким охоче скористаються високопоставлені чиновники, щоб просунутися далі в структурі режиму. Політичні потрясіння всередині країни можуть відвернути увагу від боротьби Тегерану проти Єрусалиму.

"Втрата двох високопосадовців у авіакатастрофі робить режим уразливим і некомпетентним. Але якщо Хаменеї здійснить плавний перехід, Ісламська Республіка демонструватиме певну міру стабільності у важкий час.

І залишається питання, як західні лідери відреагують на смерть лідера, чия країна стоїть за великою часткою тероризму та нестабільності на Близькому Сході та за його межами, не кажучи вже про її вирішальну військову підтримку війни Росії проти України. Крім того, Раїсі керував стратами тисяч політичних в’язнів після закінчення ірано-іракської війни 1988 року.

Безсумнівним є те, що зусилля Ірану завдати шкоди Ізраїлю та виштовхнути США з регіону триватимуть, навіть якщо туман щодо долі Раїсі тепер розвіявся".

Дипломатична кореспондентка ВВС Ліз Дюссет також зазначає, що смерть президента Ірану не змінить курс іранської політики та не похитне Ісламську Республіку.

"Але вона перевірить на міцність систему, в якій консервативні прихильники жорсткої лінії зараз домінують у всіх гілках влади, як обраних, так і невиборних".

Аналітик каналу CNN Джером Тейлор, своєю чергою, зазначає, що у додаток до інших викликів режиму, опозиція духовному керівництву залишається глибоко вкоріненою серед багатьох іранців: "Особливо молоді, яка прагне реформ, роботи та відходу від задушливого релігійного правління".

Він нагадує, що країну сколихнули протести під керівництвом молодих іранців після смерті Магси Аміні. У відповідь на протести іранська влада з тих пір посилила репресії проти інакомислення. Репресії призвели до порушень прав людини, деякі з яких становлять "злочини проти людства", згідно зі звітом ООН, оприлюдненим у березні.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що в Ірані закінчили пошукову операцію на місці загибелі Раїсі.