Українці рятували німців під час блекауту: що в Україні думають про ініціативу з "пунктами незламності" у Берліні

Українські біженці в Берліні відкрили для місцевих жителів "пункт незламності", де під час тривалого блекауту можна зігрітися та зарядити гаджети. Один із районів міста вже четверту добу залишається без світла через підпал кабелів на електростанції.

Про це повідомляє "Радіо Свобода". "Телеграф" зібрав коментарі лідерів громадської думки з цього приводу.

"Пункт незламності" тепер й у Берлині

Ініціаторкою стала українка Оксана Орел — представниця української громади в комітеті з питань міграції та інтеграції при районній раді Берліна. Після початку повномасштабного вторгнення вона переїхала до Німеччини з донькою. Разом з іншими переселенцями Орел заснувала українсько-німецький центр AdlerA e.V., який після відключення електроенергії 3 січня почав працювати як "пункт незламності". Тут відвідувачі можуть зігрітися, випити гарячого чаю, приготувати їжу та підзарядити техніку.

Першими допомогою скористалися родини — як українські, так і німецькі, зокрема батьки дітей, які відвідують центр. Будівля розташована в знеструмленому районі, однак підключена до іншої лінії електропередач. За словами Оксани Орел, ініціатива стала не лише знаком вдячності Німеччині за підтримку України та біженців, а й можливістю поділитися власним досвідом життя під час відключень світла.

Як український досвід може врятувати енергосистему ЄС

Керівниця зовнішніх комунікацій ГО Ukraine Facility Platform, колишня керівниця департаменту зовнішніх комунікацій та міжнародного співробітництва, ДП "НЕК "Укренерго", Марія Цатурян вважає, що нещодавній блекаут у Берліні став яскравим підтвердженням "крихкості" європейської енергосистеми перед загрозою гібридних атак.

На її думку, європейська модель управління, оптимізована під стабільні умови мирного часу, виявилася не готовою до сучасних викликів, і саме залучення українського досвіду є ключем до виживання енергетики ЄС у найближчі 3–5 років.

Берлінський кейс: ілюзія безпеки

Події в Берліні 3 січня, де через диверсію лівих екстремістів 45 тисяч домогосподарств залишилися без світла, води та тепла, продемонстрували системні прогалини в захисті критичної інфраструктури. Цатурян зазначила, що зловмисники пошкодили одразу п’ять високовольтних ліній, які були прокладені в одному кабельному каналі разом із теплотрасами.

Вона пояснила, що логіка "ніхто ніколи не нападатиме на інфраструктуру" призвела до створення вразливої топології мереж, притаманної більшості європейських столиць.

"Енергетична крихкість" та її причини

Експертка виділила декілька факторів, які роблять енергетику ЄС вразливою:

• Відсутність реального резервування: Принцип надійності формально дотримується, але фізичне зосередження ліній в одному місці робить їх легкою ціллю.
• Складність ремонтів: Через домінування підземних мереж (70-90% у містах) будь-яке пошкодження потребує значно більше часу на ліквідацію порівняно з повітряними лініями.
• Слабкий фізичний захист: Більшість підстанцій автоматизовані та мають мінімальну охорону, часто обмежуючись лише парканом із сітки-рабиці.

Цатурян згадала, як у 2022–2023 роках питання українців про захист трансформаторів від "коктейлів Молотова" викликали у європейських колег скепсис. Проте сьогодні ситуація змінюється: "Ті, хто найбільше усвідомлюють загрозу — Польща, країни Балтії, Фінляндія — вже почали посилювати безпеку об'єктів".

Український рецепт для виживання Європи

Марія Цатурян наголосила, що Україна в межах інтеграції до ЄС має виступати не лише реципієнтом допомоги, а й ключовим партнером з унікальним досвідом виживання під атаками. Співпраця має базуватися на принципі win-win: Європа дає технології "зеленої" та децентралізованої генерації, а Україна — методику захисту та швидкого відновлення.

Експертка закликала виносити це питання на системний політичний рівень ЄС, оскільки диверсії на континенті ризикують стати буденністю.

Європейців вже попереджали

Як зазначив український підприємець і громадський діяч Валерій Пекар, рік тому він пояснював польським і німецьким колегам, що час готуватися. Поляки послухали, німці ні, пише він.

Член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу в PEN Ukraine, викладач філософії в Українській євангельській теологічній семінарії Олексій Панич вважає цю історію фантастичною за своїм піар-потенціалом.

Нагадаємо, ситуація з блекаутом в Одесі показала, що російська тактика концентрованих повітряних ударів по одних і тих самих енергооб'єктах виявилась ефективною. В українських фахівців просто немає часу, щоб провести ремонт обладнання.