Чим Гренландія схожа на Україну? Британський генерал описав плани Трампа щодо острова
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Дональд Трамп наполягає, що Сполученим Штатам потрібен острів в Арктиці
Президент США Дональд Трамп допустив, що Америці, можливо, доведеться обирати між збереженням НАТО та бажаним контролем над Гренландією. Раніше глава Білого дому стверджував, що вкритий кригою острів потрібен Сполученим Штатам із міркувань національної безпеки.
Як пояснив "Телеграфу" британський генерал-майор у відставців Чіп Чепмен, Дональд Трамп може сповідувати уявлення про своєрідний товарний меркантилізм як нову форму американської зовнішньої політики — підхід, за якого міжнародні відносини зводяться до вигоди, ресурсів та територій, а не до захисту принципів суверенітету й міжнародного права.
"Чи не розглядає він Україну, Гренландію чи Венесуелу просто як товар. Це мене непокоїть", — коментує експерт.
Водночас Чепмен підкреслює, що, попри різку риторику чинної американської адміністрації, він не очікує, що за цими заявами послідує реальна військова операція.
"Я прихильник підходу Іммануїла Канта та ідеї вічного миру. Однією з причин тривалого миру було те, що демократичні держави не нападають одна на одну.
Сама ідея того, що Америка — якщо вона все ще є демократією — нападе на іншу демократичну державу, яка до того ж є членом НАТО, для мене виглядає абсолютно неправдоподібною", — зазначає Чіп Чепмен.
Водночас кейс Гренландії, за його словами, у певному сенсі "дуже схожий на ситуацію з Україною". Йдеться про небезпечну логіку, за якої уявлення про території можуть ставитися вище за суверенітет окремих держав.
"Сполучені Штати можуть мати будь-які бази, які вони хочуть, у Данії в межах угоди про статус збройних сил. Саме тому в них є там космічна база "Пітуффік". З тієї ж причини вони мають авіабази RAF Mildenhall, RAF Lakenheath та різноманітні об’єкти зі збору розвідувальної інформації у Великій Британії.
Національну безпеку можна забезпечувати, не забираючи суверенітет в іншої держави", — пояснює генерал у відставці.
При цьому потенційно дії Вашингтона щодо Гренландії, навіть на рівні риторики, створюють небезпечний прецедент і підривають саму логіку союзницьких відносин у межах Північноатлантичного альянсу.
"Ти просто не очікуєш, що американські політики почнуть говорити про захоплення інших демократичних держав військовою силою. Це означало б кінець НАТО. Виникає справжня дилема щодо Статті 5 — адже технічно вона мала б бути задіяна саме в такій ситуації", — каже він.
За його прогнозом, принаймні до проміжних виборів 2026 року та формування нового складу Палати представників у США, "доведеться просто спостерігати за тим, як розгортатимуться події". Адже саме результати цих виборів визначать, чи отримає нинішня адміністрація політичні обмеження для таких радикальних кроків.
Раніше "Телеграф" розповідав, що відомо про Гренландію. Вона є найбільшим островом нашої планети та має під льодовиками значні запаси нафти, газу та рідкісних металів.