"Подруга Путіна" вже не та? Як ультраправі у Франції змінюють думку щодо Росії — і що це означає для України

Головну ультраправу партію Франції сколихнув скандал.

Згідно з новими опитуваннями, лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен значно випереджає своїх головних суперників на президентських виборах 2027 року – як правоцентриста Едуара Філіппа, так і радикального лівого Жан-Люка Меланшона. Цьому вже радіють у Росії – різного роду "експерти" сиплять прогнозами, що зовсім скоро політика Парижа стане "менш яструбиною" по відношенню до Москви.

Детальніше розповідає міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова.

"Ні" грошам для Києва

Марін Ле Пен дала зрозуміти: в разі її перемоги Франція більше не зможе підтримувати Україну через власне складне економічне становище.

"Ми можемо продовжувати навчати їхніх солдатів, їхні збройні сили, ми можемо продовжувати постачати їм обладнання, щоб вони могли захищатися. Але з фінансової точки зору ми більше не можемо. Ми більше не можемо", – сказала вона.

Роками Марін Ле Пен та її "Національне об’єднання" сприймалися у Франції як головні союзники Кремля. Її курсу на зближення з Москвою було цілком достатньо, аби закріпити за політикинею ярлик "подруги Путіна".

Особливо показовим був період після анексії Криму Росією у 2014 році. Ле Пен не лише виступала проти посилення санкцій проти Москви, а й заявляла, що Крим фактично є "невід'ємною частиною" Росії. Того ж року її партія отримала кредит у розмірі близько 9 мільйонів євро від російсько-чеського банку. Політсила пояснювала це труднощами з отриманням фінансування у французьких банках.

У 2017 році Ле Пен зустрілася з Путіним у Москві, усього за місяць до президентських виборів, на яких зазнала поразки.

"Якщо пані Ле Пен попросила нас про зустріч, то чому ми маємо їй відмовляти, тим паче вона публічно завжди виступала за розвиток відносин із нашою країною", — розповідав тоді російський диктатор.

Після повномасштабного вторгнення Росії до України у "Національному об'єднанні" відхрестилися від друзів й партнерів у Москві. Марін Ле Пен та її найближчий соратник, чинний голова партії Жордан Барделла стали регулярно заявляти, що Росія не має права диктувати Франції свою політику, та що Москва насправді є загрозою.

"Жодна провокація, жодна таємна операція та жодні дестабілізуючі дії не зможуть змусити Францію сприяти досягненню Росією її військових цілей в Україні", – сказали політики у спільній заяві у вересні.

Після цього у Кремлі вустами Дмитра Медвєдєва звинуватили партію Ле Пен у підтримці "русофобії" та "нацистів у Києві".

Готуючись до прийдешніх виборів, політсила застосовує стратегію "дедемонізації" себто зміни радикального іміджу на поміркований та прийнятний для більшості. Хоча всередині країни у метаморфози ультраправих не вірять.

Колишній прем'єр-міністр та кандидат у президенти від центристів Ґабріель Атталь називає нову заяву "Національного об'єднання" щодо Росії "нестерпною та безвідповідальною дволикістю". На його думку, такі слова анітрохи не змінюють реальної позиції партії, адже окремі її діячі – як-от віцепрезидент Луї Аліо – ще нещодавно прямо заявляли про намір "перекрити кран" Україні у разі перемоги.

Цікаво, що головним обличчям партії у спробах змінити свій проросійський імідж став саме 31-річний Жордан Барделла. Сформувався чіткий тандем: він позиціонується як майбутній прем'єр-міністр, а Ле Пен залишається головним національним лідером і кандидатом у президенти.

Нове покоління ультраправих відхрещується від РФ

Молодий політик медійний і вміє спілкуватися з аудиторією через соцмережі. Його образ – це доглянутий, стриманий і переконливий технократ. Засуджуючи російську агресію, він прагне довести, що нове покоління партії вільне від будь-яких зв'язків із Кремлем. Ще у 2024 році Барделла запевняв, що не дозволить російському імперіалізму поглинути Україну як союзницю Франції.

"Тим, хто заперечував її ідентичність, Україна відповіла мужністю; тим, хто передрікав її крах, — витривалістю.

Європейська історія позначена моментами, коли народам доводилося виривати свою свободу з імперських амбіцій. Наш континент знає ціну незалежності, і саме тому українська справа не є для Європи чужою. Вона торкається самого ядра того, ким ми є", – наголошував він із трибуни Європейського парламенту, де обіймає депутатське крісло.

Втім, Барделла проти постачання Києву далекобійної зброї чи розміщення французьких військ у разі припинення вогню. Проти й кредитів, "які ніколи не будуть повернуті", а також – прискореного членства України в ЄС, зокрема, через ризики для аграрного сектору Франції.

Зовнішньополітичною доктриною нового покоління "Національного об'єднання" опікується інший європейський депутат – 32-річний П'єр-Ромен Тіонне.

"Він швидко став улюбленим ідеологічним радником Жордана Барделли. Спочатку він був його парламентським помічником, а згодом — наступником на посаді очільника молодіжного крила "Національного об’єднання". Нині політик є депутатом Європарламенту та фактично виступає одним із небагатьох інтелектуалів-ідеологів у партії, де таких постатей небагато", – пише французька преса.

Тіонне притримується проукраїнських поглядів. Зокрема, відвідував нашу державу в складі комітету з безпеки та оборони Європарламенту.

"Не лише саме [російське] вторгнення було очевидно засуджене, але й "Національне об’єднання" не намагалося знайти виправдання Путіну чи перекласти відповідальність за війну на інших", – стверджував політичний діяч, публікуючи фото, на якому Барделла тисне руку Володимиру Зеленському.

"У лютому 2022 року Путін спробував "викрасти" Україну. Цей удар захлинувся посеред безкрайніх рівнин – у кюветах лісових доріг та на злітних смугах аеродромів… Російські збройні сили так і не змогли зламати волю українців.

Якщо політичний результат війни залишається невизначеним, то одна реальність не викликає жодних сумнівів: Україна — міцна нація, яка відтепер об’єднана не лише об’єктивними чинниками, а й кров’ю, пролитою за захист рідної землі. Саме в цьому полягає вирішальна поразка Путіна", – писав Тіонне кілька років тому.

І якщо проросійський фльор із партії Ле Пен поступово змивається, свіжий антисемітський скандал все змінює для її репутації.

Криза, яка може змінити все

Днями французьке розслідувальне видання Mediapart оприлюднило матеріал, у якому звинуватило Жордана Барделлу в тому, що у молодості він писав і поширював антисемітські висловлювання. Величезний скандал для лідера партії, якій закидають нацистське минуле.

"Національне об’єднання" бере початок від "Національного фронту", створеного у 1972 році значною мірою з ініціативи ультраправого руху Ordre Nouveau ("Новий порядок"). Назва руху відсилала до нацистської доктрини Neuordnung – себто "Новий порядок у Європі".

Ordre Nouveau прагнув об’єднати розрізнені ультраправі сили у виборчий проєкт, здатний вийти за межі політичної маргінальності. Для цього до керівництва нового "Національного фронту" запросили Жана-Марі Ле Пена, який став його першим президентом і згодом перетворив партію на головну силу французької ультраправиці. Його справу продовжила дочка.

Серед висловлювань, які медіа приписує нинішньому лідеру партії Жордану Барделлі та які, за даними видання, він нібито зробив у віці 17–18 років, зокрема такі: "Усі банки належать євреям"; "Єврей має домінувати над іншими людьми, розчавлювати їх і грабувати"; а також: "Вони хочуть нового світового порядку, яким домінуватиме Ізраїль, а його столицею, звісно, буде Єрусалим".

Сам політик категорично відкидає звинувачення, називаючи опубліковані матеріали фабрикацією, і вже подав до суду позов про наклеп. Його публічно підтримала й Марін Ле Пен, запевнивши у цілковитій довірі до свого соратника та назвавши публікацію спробою зірвати виборчу кампанію.

Утім труднощі Барделли всередині партії почалися ще до появи цих звинувачень — і останній скандал тепер загрожує лише посилити їх.

"Його становище в "Національному об’єднанні" вже стало хитким: Ле Пен дедалі більше зближує навколо себе родичів і давніх соратників, готуючись до президентських виборів наступного року.

Немає жодних ознак того, що Ле Пен готується відсторонити Барделлу. Водночас вона вже демонструвала, що захист партії може мати для неї пріоритет навіть над найближчими особистими зв’язками. У 2015 році, на тлі чергового скандалу через антисемітські висловлювання, вона підтримала виключення із партії її засновника — свого батька Жана-Марі Ле Пена", – нагадує видання Politico.

Цей залишає Барделлі дуже мало простору для помилок, поки Ле Пен готується до своєї четвертої спроби поборотися за президентське крісло.

За прогнозами деяких аналітиків, якщо між нинішніми соратниками все ж спалахне конфлікт і Жордан Барделла висуне власну кандидатуру на виборах 2027 року, ультраправий табір Франції неминуче чекає розкол.

Хоча амбіції молодого політика щодо президентського крісла раніше були очевидними, Марін Ле Пен поставила їх на паузу, чітко давши зрозуміти: головною кандидаткою від партії залишається вона. Навіть попри доведену у суді провину у розкраданні коштів ЄС.

Для України вся ця політична драма у Парижі має цілком конкретну та тривожну ціну. Незалежно від того, чи збережеться тандем Ле Пен-Барделла, чи партію розколють внутрішні суперечки, підсумок один: повернення ультраправих до реальної влади у 2027 році суттєво вплине на баланс сил у Європі.

Попри всю красиву риторику ідеолога Тіонне про мужність української нації та гучні заяви Барделли проти російського імперіалізму, реальна програма "Національного об’єднання" залишається для України вкрай невигідною. У разі приходу до влади Ле Пен чи її "вихованців" Франція з одного з головних драйверів підтримки України загрожує перетворитися на гальмо. Київ ризикує втратити одного з найпотужніших союзників на Заході.