Навіщо в СРСР масово висаджували отруйний борщівник і чому ідея провалилася

Рослина досить небезпечна для людини, оскільки містить речовину, яка при контакті зі шкірою збільшує її чутливість до ультрафіолету.

У Радянському Союзі робили багато дивних речей, до яких залишаються питання, і одна з них — масове вирощування отруйного борщівника. Сік цієї рослини може викликати серйозні опіки і це далеко не єдиний мінус.

Борщівник може зрости від 3 до 5 метрів заввишки. Його суцвіття мають форму парасольки, що складається з дрібних квітів. Сама рослина не несе користі, а навпаки – руйнує природну екосистему. Про це пише OBOZ.UA.

Спочатку цей бур’ян зростав тільки на центральному та східному Кавказі, Закавказзі та на Близькому Сході. Однак аграрії помилково вирішили, що воно добре підійде для годівлі худоби. Тоді його почали засівати у центральних районах РРФСР. Але незабаром стало зрозуміло, що це серйозна помилка.

Виявилося, що для годування худоби борщівник виявився непридатним. А крім того, що тварини їли листя неохоче, корови, наприклад, починали давати гірке молоко та народжували хворих телят.

Після цього бур’яни культивували ще кілька років поспіль. Однак повний масштаб проблеми помітили лише в 90-х роках, коли більша частина полів занепала, а борщівник тим часом почував себе досить вільно і почав стрімко розростатися.

Варто зазначити, що ця рослина руйнує природну екосистему і є досить небезпечною для людини, оскільки містить речовину, яка при контакті зі шкірою збільшує її чутливість до ультрафіолету. Таким чином, провівши довгий час на сонці після контакту з борщівником, можна отримати серйозний сонячний опік.

Крім того, алергія на цю рослину – досить поширене явище, адже воно виділяє безліч ефірних олій.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що носили в авоськах у СРСР, які були практично у кожного на той час.