Від польського делікатесу до радянського дефіциту: що ховається за назвою цих культових цукерок

Розкриваємо таємниці легендарного смаку, який досі змушує ласунів забути про дієту

Цукерки "Пташине молоко" — це не просто солодощі. Це справжня легенда, яка об'єднує покоління, нагадує про минуле і досі залишається улюбленим ласощами мільйонів людей.

Ця повітряна насолода в шоколадній оболонці має захопливу історію, яка починається в довоєнній Європі та продовжується на українських кондитерських фабриках. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Польські корені радянської легенди

Історія "Пташиного молока" розпочалася далеко від Радянського Союзу – у Варшаві 1936 року. Саме тоді польський кондитер Ян Ведель на фабриці E. Wedel створив рецепт ніжного молочного суфле на основі згущеного молока, цукрового сиропу та желатину.

Назва цукерок народилася з російського прислів'я, яке зібрав Володимир Даль: "Все є у багатого, а пташиного молока немає". Цей вислів означав щось неймовірне, недосяжне – саме таким делікатесом і мали стати нові цукерки. Вони швидко завоювали популярність у Європі, але справжня слава чекала на них у СРСР.

Як "Пташине молоко" потрапило в Радянський Союз

Поворотним моментом став 1967 рік, коли міністр харчової промисловості СРСР скуштував ці цукерки під час візиту до Чехословаччини. Вражений смаком, він наказав відтворити рецепт на радянських фабриках.

Завдання отримала московська фабрика "Рот Фронт", де команда найкращих кондитерів взялася за адаптацію рецепта. Головною інновацією стала заміна желатину на агар-агар – речовину з морських водоростей, яка надавала суфле ідеальної стабільності та повітряності.

Рецепт розповсюдили по всьому Союзу, і "Пташине молоко" миттєво стало дефіцитним делікатесом. Цукерки продавали "з-під поли", за ними вишиковувалися черги, а дістати коробку вважалося великою удачею.

Українська сторінка історії

В Україні "Пташине молоко" вкоренилося не менш міцно. Кондитерські фабрики Києва, Харкова та Одеси освоїли класичний рецепт і зберегли його традиції, продовжуючи використовувати агар-агар для досягнення тієї самої повітряної текстури.

У 1980-90-х роках черги за "Пташиним молоком" в українських містах не поступалися московським. Радянський дефіцит зробив ці цукерки справжнім хітом, і навіть після розпаду СРСР попит на них не впав.

Сьогодні українські виробники пропонують як класичні варіанти, так і сучасні інтерпретації – з вишнею, горіхами, різними наповнювачами, адаптовані до місцевих смаків. Домашні рецепти "Пташиного молока" залишаються популярними на українських кулінарних сайтах, де господині діляться секретами приготування з додаванням сметани або фруктових сиропів для автентичного смаку.

Сучасність: між ностальгією та інноваціями

Сьогодні "Пташине молоко" продовжують випускати великі фабрики, зберігаючи класичний смак. З'явилися численні варіації з різними добавками, але справжні цінителі надають перевагу оригінальному рецепту.

В Україні ці цукерки залишаються популярними завдяки ностальгії за старими часами та справжній любові до їхнього неповторного смаку. Їх часто готують вдома за спрощеними рецептами, продають на ярмарках і дарують на свята.

Раніше "Телеграф" розповідав про торт "Пташине молоко". Адже перш ніж виготовляти торт, почали випускати однойменні цукерки.