Цукерка, яка пахне спогадами: де насправді вперше з’явилася культова "Ромашка"

Цукерки – це маленькі солодкі деталі, без яких важко уявити дитинство, свята й родинні зустрічі. Вони завжди були способом потішити себе й інших, зробити звичайний день трішки особливішим.

Сьогодні існують сотні видів цукерок – від простих карамелей до вишуканих праліне і ручної роботи трюфелів, але в кожної людини є своя "та сама" улюблена цукерка, яка миттєво повертає у спогади. Для багатьох це простенька "ромашка", але її справжня історія не така вже і проста. " Телеграф" розповість проц е детальніше.

Таємниця народження рецепта

Офіційно рецепт "Ромашки" приписують технологам радянської фабрики "Більшовик", проте існує версія про його довоєнне походження – від фабрики "Gazet". Незалежно від точної дати народження, одне незаперечне: "Ромашка" з'явилася саме у Львові – місті, яке в середині XX століття буквально дихало шоколадом.

Історія львівської кондитерської справи почалася 1882 року, коли Маурісій Брандштадтер заснував парову фабрику цукрів та медівників "Branka" на нинішній вулиці Шептицьких, 26. До Другої світової тут працювало понад 600 робітників.

Після війни та націоналізації фабрика стала "Більшовиком", а в 1962 році увійшла до складу об'єднання "Світоч", яке продовжує львівську шоколадну традицію й сьогодні. Саме ця тяглість – від довоєнної приватної майстерні через радянське підприємство до сучасної фабрики – зберегла особливий підхід до якості та уваги до деталей.

Перші "Ромашки" мали помадкову начинку з натуральним коньяком і покривалися справжнім шоколадом на какао-маслі. Смак тих цукерок був набагато насиченішим за сучасний. Коньяк не тільки додавав благородного аромату, а й виконував технологічну функцію – допомагав начинці залишатися ніжною без стабілізаторів.

Чому саме "Ромашка"?

Про походження назви існує кілька версій. Найпопулярніша пов'язана з квіткою ромашкою як символом ніжності, простоти та чистоти – якостей, що добре відображали м'якість помадкової начинки. Стилізоване зображення ромашки на упаковці зробило цукерку впізнаваною на полицях магазинів по всьому СРСР.

Є й жартівлива "львівська" версія: назва начебто походить від слова "ром" – натяку на коньяк у складі. Працівники фабрики казали, що "Ромашка" до кави – це "типово львівська історія: філіжанка кави і цукерка з коньяком". Хоча ця версія офіційно не підтверджена, вона стала частиною міської міфології.

Що змінилося?

Сучасна "Ромашка" вже не та, що колись. Справжній шоколад на какао-маслі часто замінили кондитерською глазур'ю з рослинними жирами, натуральний коньяк – ароматизаторами та есенціями. Якісні какао-боби та традиційні технології поступилися місцем економнішим рішенням.

Старші львів'яни кажуть, що смак став простішим, менш глибоким. Але "Ромашка" зберегла головне – свою назву, образ квітки на упаковці та потужну ностальгійну ауру.

Символ епохи

Для кількох поколінь українців "Ромашка" залишається не просто цукеркою, а символом львівської кондитерської майстерності та "солодкого дитинства". Це той рідкісний випадок, коли смак здатен миттєво повернути в час, коли аромат какао від фабрики на Шептицьких накривав цілий район, а життя здавалося простішим і світлішим.

Можливо, саме тому "Ромашка" й досі залишається однією з найвпізнаваніших українських цукерок – адже вона несе в собі не лише смак, а й цілу епоху, спогади та історію міста, яке завжди вміло створювати щось особливе.

Раніше "Телеграф" розповідав про ще одні львівські цукерки зі смаком різдвяних свят. Вони прикрашали святкові столи, ставали бажаним подарунком і формували особливий код спогадів, зрозумілий мільйонам людей.