Там жили мавпи і застрелився голова УСРС: як Держпром став символом Харкова (фото)

У самому серці Харкова височіє будівля, яка стала символом міста і його історії. Держпром не лише привертає увагу своєю величчю та архітектурою, а й бачив ключові події століття — війну та зміни влади.

Цей хмарочос унікальний і таємничий водночас, і лише дізнавшись його історію, можна зрозуміти, чому він став візитівкою Харкова. Детальніше про нього написав "Телеграф".

Харківський "людський мурашник": історія будівлі, яку знають усі

Цікаві факти

Держпром став найбільшим у світі будинком конструктивізму на початковому етапі розвитку стилю та першим державним офісним хмарочосом у модерністських формах. Будівля має дев’ять веж висотою від шести до 13 поверхів. Загальна висота разом із телеантеною — 108 метрів, без неї — 63 метри. Споруду розташували так, щоб сонячне світло при заході просвічувало фасад, а між вежами проклали "повітряні" переходи завдовжки до 26 метрів. З 2018 року входить до реєстру нерухомих пам’яток національного значення, а з 2023 року — до списку ЮНЕСКО об’єктів, що потребують посиленого захисту.

Коротка історія

Будівлю спочатку планували для керівництва УСРР та управлінь промисловості республіки. Її офіційна назва була "Будинок державної промисловості", пізніше скоротили до "ДДП" або "Держпром". З 21 листопада 1926 року хмарочос називали "Дзержинським будинком", але згодом закріпилася сучасна назва. Письменники та мешканці вигадували для споруди власні прізвиська, зокрема "дім-гора", "ковчег" і "людський мурашник".

Після введення в експлуатацію Держпром займали Держплан, Вища рада народного господарства, народні комісаріати та численні трести. У будинку були зали для засідань на 1000 і 250 місць, їдальня, бібліотека, телефонна станція, архів, радіостанція, пошта, медпункт, перукарня, готель і майстерні. Споруда вражала висотою і деякі порівнювали Харків із Нью-Йорком.

З 1928 по 1934 рік у Держпромі розміщувалася Рада народних комісарів УСРР. 7 липня 1933 року у власному кабінеті в п’ятому під’їзді Держпрому застрелився голова уряду УРСР Микола Скрипник. Після перенесення столиці до Києва у 1934 році будівлю зайняли відділи облвиконкому.

Під час нацистської окупації 1941–1943 років у першому поверсі Держпрому розмістили стайню, а на інших поверхах жили втеклі мавпи з зоопарку. Перед відступом німці мінували будівлю і підпалили її, але залізобетон не зазнав серйозної шкоди. Відновлювали Держпром у 1943–1947 роках. Після реставрації сюди повернулися трести та бібліотека, а в 1949 році відкрився перший в СРСР аматорський телецентр. У 1954 році на будівлі встановили телевежу, що підняла загальну висоту до 108 метрів.

У 2001 році розпочалася сучасна реконструкція будівлі, яка мала завершитися у 2011 році. У вересні 2018 року закінчили відновлення фасадів, залишилося відремонтувати переходи між частинами будівлі та замінити комунікації й ліфти.

Сьогодні в Держпромі працює близько 300 орендарів, серед них державні та приватні компанії. Тут розміщені обласна державна адміністрація, господарський суд, телецентр і телестудія. 24 серпня 2021 року на даху відкрили оглядовий майданчик із відреставрованим ліфтом, входом, холом і сходами.

Російські удари по інфраструктурі

28 жовтня 2024 року один із під’їздів Держпрому був пошкоджений російською авіабомбою. Було зруйновано кілька поверхів. 8 листопада 2024 року по будівлі завдали нового удару, пошкодивши скління та вітражі, а бомба влучила по зеленій зоні.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як кондитерський магазин "Ведмедик" став символом Харкова.