Київський торт колись возили до Кремля: історія найвідомішого символу столиці України (фото)

Київський торт відомий багатьом як солодкий символ столиці. Його легко впізнати за хрусткими коржами та фірмовою коробкою, але небагато хто знає, як саме з’явився цей десерт і чому він став таким популярним.

Його виробляють у великих масштабах, а справжній виріб легко впізнати за коробкою з написом ROSHEN. Багато людей пам’ятають його як подарунок зі столиці, написав "Телеграф".

Як один десерт перетворився на гастрономічну легенду Києва

Торт з’явився у середині XX століття на фабриці імені Карла Маркса, сьогодні — ROSHEN. Початковий рецепт включав дорогі індійські кеш’ю та білково-заварний крем. З часом горіхи замінили на місцевий фундук, а зовнішнє оформлення змінювалося від зображення Пішохідного мосту до каштанового листя. Секрет точного складу коржів і крему залишився комерційною таємницею. У магазинах можна знайти багато варіантів торта, але справжній Київський торт — це саме той, що у фірмовій упаковці ROSHEN.

У радянські часи десерт мав особливий статус. Його дарували чиновникам, возили до Кремля та передавали як знак вдячності. Торт купували не просто так — його шукали, стояли в чергах і отримували через знайомих. Особливого розголосу набув випадок, коли торт вагою понад 5 кг подарували Леоніду Брежнєву до 70-річчя, розділивши на 70 шматків.

Сьогодні Київський торт виробляють майже мільйон штук на рік. ROSHEN володіє авторським брендом, але на ринку з’явилися й інші варіанти, наприклад "Київський домашній" або "Столичний хрусткий". Попри це, саме класичний торт залишається популярним сувеніром з Києва. Найсвіжіші вироби продають у фірмових магазинах фабрики.

Існує кілька версій появи рецепта:

1. Кондитери забули покласти білки в холодильник, а начальник цеху з помічницею врятували партію, прикрасивши її кремом і орнаментом;
2. Молодій Надії Чорногор, яка спочатку "розписувала" торти, вдалося створити рецепт після експериментів на фабриці. Після 20 років вона отримала перше місце на республіканському конкурсі;
3. У 1956 році СРСР отримав партію кеш’ю з Індії. Кондитери фабрики імені Карла Маркса створили десерт на основі цих горіхів;
4. Офіційна версія: після багатьох експериментів у 1973 році Ганна Курило та Галина Фастовець-Калиновська отримали авторське свідоцтво від Ради Міністрів УРСР.

З часом рецепт удосконалювали: змінювали склад білково-горіхової суміші, додавали фундук, експериментували з арахісом і кеш’ю. Дорогі горіхи підвищували вартість торта, тому на фабриці залишили тільки фундук.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про ще один із символів столиці — Золоті ворота, яким вже понад 1000 років.