Досі має ім’я радянського вождя? Що відомо про цей гірничий мікрорайон

Житловий масив імені Леніна — один із тих куточків Кривого Рогу, історія яких сягає значно глибше часів СРСР, хоча саме радянська назва закріпилася за ним на десятиліття.

Сьогодні цей масив знаходиться у північній частині Тернівського району міста, але його формування розпочалося задовго до появи сучасних адміністративних кордонів. Про історію цього мікрорайону вирішив розповісти "Телеграф".

Кінець ХІХ століття

Історія масиву починається наприкінці XIX століття, коли на цій території виникло гірницьке поселення. Воно формувалося на землях поміщика І. Н. Харіна і було пов’язане з розвитком видобутку залізняку в північній частині Криворіжжя.

Як і багато робітничих поселень того часу, воно не мало точного планування: житло будувалося стихійно, поряд з місцями роботи, найчастіше у вигляді тимчасових будівель, бараків і землянок. Поселення обслуговувало рудники та шахти, а його населення становили переважно гірники та їхні родини.

На цьому етапі мова ще не йшла ні про мікрорайон, ні про якусь офіційну назву в сучасному сенсі. Територія існувала як частина промислової периферії міста, що тісно пов’язана з добувною інфраструктурою.

1930-ті роки

Новий етап історія поселення припав на 1930-ті роки, період масштабної радянської індустріалізації. Саме тоді робочі селища почали поступово перетворюватися на стійкі житлові території.

Для майбутнього житлового масиву імені Леніна це означало зростання чисельності населення, поява більш капітального житла та перші елементи соціальної інфраструктури.

Хоча забудова все ще залишалася нерівномірною, саме в цей період територія остаточно закріплюється як житловий район, пов’язаний із промисловим виробництвом та включений до міської структури Кривого Рогу.

Післявоєнні десятиліття

Найбільш інтенсивний розвиток мікрорайону припав на 1950-1970-і роки. У післявоєнний період територія активно забудовується, формується вулична мережа, з’являються об’єкти соціально-побутового призначення. Саме тоді житловий масив набуває того вигляду, який загалом зберігається і сьогодні.

У цей час закріплюється і радянська топоніміка. Масив отримує назву "імені Леніна", що відповідало практиці того періоду, коли імена ідеологічних фігур широко використовувалися в назвах районів, вулиць, підприємств та мікрорайонів. Назва перестає бути просто умовною і починає використовуватися в довідниках, документах та повсякденному мовленні.

Розвиток житлової забудови в цей період був тісно пов’язаний із промисловими об’єктами Тернівського напрямку. Зокрема поблизу діяла шахта, яка також мати ім’я Леніна. Вона була введена в експлуатацію у 1963 році та тривалий час залишалася важливою частиною місцевої промислової інфраструктури. Наявність таких підприємств безпосередньо впливала на зростання житлового масиву, транспортні зв’язки та розміщення населення.

Період після 1991 року

Після розпаду СРСР житловий масив імені Леніна, як і багато подібних топонімів, продовжував існувати під звичною назвою. Він зберігався у довідковій літературі, на картах та у побуті, попри поступові зміни у міському житті.

У цей період змінювалися форми власності, система обслуговування житла, роль промислових підприємств, але сама назва масиву залишалася майже незмінною.

Характерно, що саме на цьому етапі масив найчастіше згадується не як самостійна адміністративна одиниця, а як локальний топонім — орієнтир, зрозумілий жителям міста.

Декомунізація та новий час

Ситуація почала змінюватися після 2015–2016 років, коли в Україні розпочався процес декомунізації. У Кривому Розі, як і в інших містах, розпочалося перейменування вулиць та об’єктів, пов’язаних із радянською символікою.

Для території житлового масиву імені Леніна це виразилося насамперед у зміні вуличних назв. Так, одна з ключових вулиць, названа на честь 23 лютого, отримала ім’я Сергія Колачевського. Того ж року шахту імені Леніна перейменували на Тернівську.

При цьому сам топонім "жилмасив імені Леніна" опинився у своєрідній прикордонній зоні. В енциклопедичних і довідкових джерелах він продовжує використовуватися як назва мікрорайону, що історично склалася, тоді як в офіційній адресації все більшу роль відіграють конкретні вулиці з оновленими назвами.

Таким чином, сьогодні можна говорити про фактичне витіснення радянського імені з повсякденного документообігу, але не про його чітко зафіксоване зникнення з усіх довідкових джерел. Так, у тій же Вікіпедії, у складі Тернівського району міста значиться житловий масив імені Леніна.

Сьогодні цей мікрорайон залишається частиною Тернівського району Кривого Рогу. Його історія читається не так в офіційних назвах, як у плануванні, забудові та пам’яті мешканців. Це типовий приклад території, де дореволюційне гірницьке минуле, радянська індустріальна епоха та пострадянські зміни нашаровуються одне на одне, залишаючи складний та неоднозначний слід у міській топоніміці.

Нагадаємо, багато українських міст мають житлові масиви із загадковою назвою БАМ. Воно утворилося ще за часів СРСР і настільки сильно закріпилося в суспільстві, що його досі можна почути.