На ній були контори винних відкупів: як раніше називалась вулиця одного з районів Харкова (фото)

Конторська вулиця, на перший погляд, нічим не вирізняється серед інших у Харкові. Однак за все своє "життя" вона побачила історію забудови, промисловості та події, які впливали на розвиток міста. Недарма вона носить таке ім'я.

На вулиці збереглися будинки XVIII–XIX століть, промислові споруди та об’єкти міської інфраструктури. Детальніше про її історію та перейменування, написав "Телеграф".

Як формувалася Конторська вулиця у Харкові

Конторська вулиця знаходиться у Новобаварському районі Харкова. Вона тягнеться вздовж правого берега річки Лопань і починається біля Полтавського Шляху. Це одна з давніх вулиць міста, яка формувалася протягом кількох століть і не раз змінювала назву.

Забудова тут почалася у XVIII столітті. До 1790 року вулиця називалася Безсала, а згодом — Різдвяна, через церкву Різдва Богородиці, яка стояла на її початку і була знищена після 1917 року. Ліва сторона вулиці була забудована приватними будинками, з провулками до річки та містками, що згодом перейшли у власність міста.

У першій половині XIX століття вулиця з’єдналася з Гончарівською слободою. У 1830-х роках тут з’явилися перші заводи, зокрема горілчаний, при якому діяла контора винних відкупів. Саме тоді вулицю перейменували на Конторську.

У другій половині XIX століття Конторська стала промисловою. Тут працювали чавуноливарний завод і кондитерська фабрика Кромського. Наприкінці століття через Лопань збудували дерев’яний міст, який з’єднував вулицю з Торгівельною площею. Під час Другої світової війни міст був зруйнований.

На початку XX століття на вулиці відкрили поштово-телеграфну контору. Робітники заводів брали участь у страйках і подіях 1905–1907 років. У 1917 році тут діяли органи більшовицької влади та загін Червоної гвардії.

У 1924 році Конторську перейменували на Червоножовтневу через завод "Червоний Жовтень". У 1930-х роках підприємство реконструювали, а на вулиці почалося будівництво міжміської телефонної станції.

Під час Другої світової війни Червоножовтнева сильно постраждала, завод був майже знищений, але після розмінування і відбудови відновив роботу. У повоєнні роки виробництво значно зросло.

Останнє перейменування відбулось 20 листопада 2015 року. Вулиці повернули історичну назву — Конторська.

Архітектура

Багато будинків на Конторській мають статус пам’яток архітектури або є прикладами старої харківської забудови.

Будинок № 1 — колишній готель "Версаль", нині один з корпусів ХДАК. Це реконструкція кількох будівель XIX століття з єдиним фасадом, створеним архітектором Юліусом Цауне.

Будинок № 3 — приватний особняк 1877 року архітектора Івана Гінша. Зараз тут працює бюро ритуальних послуг.

Будинок № 14 — міжміська телефонна станція 1936 року, нині будівля Укртелекому.

Будинок № 16а — житлова будівля XIX століття, пам’ятка архітектури. У 2021 році під час реконструкції було зруйновано частину архітектурних елементів. Департамент містобудування та архітектури ХОВА повідомив, що роботи проводилися незаконно, матеріали передали до прокуратури.

Будинок № 17 — житлова споруда XIX століття, пам’ятка архітектури.

Будинок № 18 — колишній житловий будинок родини фон Спенглер. У вересні 2020 року тут сталася пожежа, під час якої загинули двоє людей. Після цього розпочали відновлення, але у 2021–2022 роках під час робіт знищили всі архітектурні елементи фасаду. Будівництво визнали незаконним.

Будинок № 41 — перша в Харкові станція швидкої допомоги, збудована у 1914 році. Зараз тут працює управління служби та музей швидкої медичної допомоги.

Раніше "Телеграф" писав про перейменування ще однієї вулиці Харкова, на якій стояв перший український пам'ятник Шевченку.