Цього ведмедика пам'ятають досі: історія легендарних цукерок, на які чекала кожна дитина

Хто виріс у радянські часи, той напевно пам'ятає ці цукерки – м'які, глазуровані, з ніжною горіховою начинкою всередині вафельного корпусу. "Мишка на Севере" був одним із тих смаків дитинства, який впізнаєш із закритими очима.

Аромат шоколаду й горіхів, хрусткі вафельні прошарки та ніжна текстура — все це залишилося у пам'яті кількох поколінь як символ безтурботних років. "Телеграф" розповість про них детальніше.

Слодка легенда

Історія легендарних солодощів розпочалася в 1939 році на кондитерській фабриці в Ленінграді. Саме там майстри створили нову марку шоколадних цукерок із поетичною назвою — "Мишка на Севере". Новинка миттєво завоювала популярність, спочатку серед ленінградців, а згодом – по всьому Радянському Союзу.

Секрет успіху полягав у унікальній текстурі: тонкі вафельні прошарки ховали всередині ніжну горіхову масу, а зверху все це покривалося ароматною шоколадною глазур'ю. Смак вийшов настільки гармонійним, що конкурентів у цього десерту практично не було.

Білий ведмедик, якого знали всі

Окремої сторінки в історії цукерок заслуговує їхня знаменита обгортка. Білий ведмедик, який крокує серед снігів — спокійний, сильний і водночас дивовижно милий — став не менш культовим символом, ніж сам смак цукерок.

Цей образ створила художниця Тетяна Лук'янова, яка багато років співпрацювала з фабрикою в Ленінграді. Її ілюстрація чудово передавала атмосферу радості й тепла навіть серед крижаного пейзажу. Ведмідь виглядав так, ніби почувається у своїй стихії — мороз йому "в кайф", адже північ для нього рідний дім.

Українська сторінка історії

У радянські роки "Мишка на Севере" вироблялася не лише в Ленінграді. Цукерки з цією назвою випускали й на інших кондитерських фабриках Союзу, включно з українськими підприємствами. Зокрема, відомо, що в Києві їх виробляла кондитерська фабрика імені Карла Маркса — одне з ключових підприємств УРСР у шоколадно-кондитерському сегменті.

Рецептура на різних фабриках могла трохи відрізнятися від ленінградського оригіналу, але марка й образ північного ведмедика залишалися незмінними — адже це був упізнаваний бренд для всього Союзу. Після розпаду СРСР ситуація змінилася: з 1995 року виключне право на марку "Мишка на Севере" закріплено за фабрикою імені Крупської.

Фантики-скарби

Дизайн обгортки став настільки популярним, що діти по всьому Радянському Союзу почали колекціонувати фантики з "ведмедиками". Це була справжня культурна традиція: фантиками хвалилися перед друзями, їх обмінювали на шкільних перервах, складали величезні колекції й навіть вигадували спеціальні ігри. У цих дитячих розвагах "Мишка на Севере" вважався окремою престижною категорією — адже не кожен міг похвалитися таким фантиком.

Сьогодні ці цукерки — це більше, ніж просто солодощі. Це смак дитинства, частинка історії, що нагадує про безтурботні роки та щирі радощі простих речей.

Раніше "Телеграф" розповідав про найбільшу цукерка вашого дитинства. Коштувала вона зовсім не дешево, виглядала як з казки, а фантики від неї збирали, мов скарби.