Колись носила ім'я першого глави СРСР: як раніше називалась одна з центральних вулиць Києва (фото)

Вулиця Богдана Хмельницького в Києві відома не лише своєю центральною локацією, а й численними змінами назв. За понад сто років вона носила кілька імен і відображала різні історичні періоди міста.

Вулиця Богдана Хмельницького розташована у Шевченківському районі Києва. Вона простягається від Хрещатика до вулиці Олеся Гончара. Про перейменування та коротку історію написав "Телеграф".

Від Кадетської до Богдана Хмельницького: історія однієї вулиці столиці

Вулиця з’явилася у 1830-х роках під назвою Кадетська через план будівництва Київського Володимирського кадетського корпусу. З середини XIX століття її віднесли до вулиць першого розряду, що сприяло розвитку району. У 1869 році вулицю назвали Фундуклеївською на честь київського губернатора Івана Фундуклея.

Ще до цього з’явилися дві будівлі, які збереглися до сьогодні. Це будинок жіночої гімназії у будівлях Фундуклея та Анатомічний театр, зведений у 1851–1853 роках за проєктом архітектора Олександра Беретті.

Основна забудова вулиці відбулася у другій половині XIX та на початку XX століття. Тут навчалися та працювали відомі вчені, письменники, художники та співаки.

У 1892 році на вулиці відкрили одну з перших ліній київського трамвая, а дорогу забрукували. У березні 1919 року вулицю перейменували на Леніна, назва зберігалася до 1944 року. Під час німецької окупації 1942–1943 років вулицю називали Театрштрасе. Сучасна назва Богдана Хмельницького використовується з 1993 року.

За радянського часу забудова майже не змінилася. Лише декілька будівель знесли для спорудження інституту "Київпроект". У 1930-х роках на розі з вулицею Михайла Коцюбинського з’явилися два багатоповерхові будинки, один із них — "Роліт", де жили письменники радянської України.

Сьогодні вулиця Богдана Хмельницького є однією з центральних у Києві. Її забудова приваблює увагу киян та гостей міста.

Архітектура вулиці

На вулиці Богдана Хмельницького розташовані кілька історичних будинків, зокрема прибутковий будинок А. Гольденберга, зведений у 1888, 1895 та 1899 роках, спроєктований архітектором В. Ніколаєвим у стилі київського неоренесансу. Також тут стоїть колишня садиба підрядника Ф. Альошина, головний будинок та флігель побудовані у 1899–1900 роках за проєктом І. Ніколаєва в неоренесансному стилі.

Крім того там можна побачити прибутковий будинок В. Мартоса та В. Верховського, зведений у 1900–1901 роках, а також особняк архітектора Михайла Артинова, побудований у 1894 році. В останньому розташоване Посольство Республіки Польща.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як раніше називалася головна вулиця Чернівців, по котрій можна пройти все місто.