Купуйте тільки під вечір: майстер розповів, як правильно вибрати літнє взуття

Микола Фокін поділився власним досвідом

Ось уже кілька років поспіль у тренді лишається взуття із сіточкою. Цей матеріал широко використовують як дорогі бренди, так і виробники ширвжитку. Балетки, туфлі, босоніжки, сліпони, кросівки, сандалі, шльопанці — сіточка скрізь. Верх взуття або повністю зшитий з цього дешевого і практичного матеріалу, або ж він використаний у вигляді вставок. Відповідно й ціна: від 550 гривень за пару на ринку до понад 5 тисяч у фірмових магазинах.

Базарні продавці гарантують, що таке взуття виходжує щонайменше два сезони без ремонту.

Чи справді це так і в чому полягає особливість ремонту взуття із сіточкою, а також про те, чому його треба купувати під вечір, "Телеграф" розпитував у свого постійного консультанта — полтавського шевця з багаторічним досвідом Миколи Фокіна.

Чому тренди із сіточкою — морока для майстра

— Зазвичай клієнти приносять мені дешеве взуття після одного сезону експлуатації, — каже Микола Фокін. — Найчастіше в ньому протираються місця на великому чи мізинному пальцях або ж на заднику.

Буває, здають у ремонт взуття із сітки, яке коштує понад п'ять тисяч гривень. Вона носиться в середньому років два. Але чи варто платити такі гроші, щоб відносити всього пару років? Як на мене, ні.

Останнім часом я фактично щодня відновлюю взуття із сіточкою. А ще років п’ять тому, як вона тільки почала з’являтися, ремонтував її приблизно раз на місяць.

— Цікаво, яка технологія цього ремонту.

— Річ у тому, що це і не взуттєвий матеріал, і не одежний. Тут не можна застосувати ані машинки кравця, ані машинки шевця. Загалом нема нормальної технології роботи з сіткою. Я працюю переважно голкою з ниткою. Місце пориву стягую між волокнами звичайними нитками, підібраними за кольором, і закріплюю знизу. Це не проблема, якщо сітка однотонна. Але якщо в ній переплетено три-чотири кольори, то тут уже нічого не зроблю.

У деякому ж брендовому взутті сітка зазвичай не піддається ремонту, бо вона настільки тонка, що запустити нитку між волокнами неможливо — її буде видно. Так само й склеїти не можна — виглядатиме надто помітно й грубо.

— Але я бачу, у Вас лежать рулони сітки різних кольорів і текстури…

— Нерідко доводиться замінювати великі латки й ставити заново новий матеріал. Ось недавно клієнт забрав пару, в якій мені довелось нашивати носок.

— Невже це вигідно замовнику?

— Якщо взуття коштує від 3,5 тисячі, то вигідно. Якщо ж до 1,5 тисячі, а за ремонт треба віддати 800—1200, то не варто навіть думати про нього.

— Шевцю багато мороки з таким взуттям?

— Чесно, не люблю працювати із сіткою, оскільки ніколи не можу бути впевненим в якості цього матеріалу.

Так, мороки багато. Скажімо, аби прибрати старий шматок і поставити новий, треба відірвати його від підошви. Перед цим підошву необхідно чимось розігріти, щоб розм’якшити старий клей: феном, парою чи викруткою. Сітка, якщо вона вже проходила рік, від викрутки може легко порватись чи просто розсипатись. А гаряча пара виштовхує назовні весь бруд, який збирається у матеріалі, й він лишає розводи на взутті.

Однак сітка сітці різниця. Є взуття, на якому її легко замінити — досить підпарити. Добре, якщо вона поєднана з іншими матеріалами швами. Тоді лишається пришити до них нову, підібрану за кольором і текстурою.

— Звідки прийшла мода на черевики із сіткою і чому це стало трендом?

— Вперше синтетичні сітчасті матеріали стали використовувати спортивні бренди, зокрема, Adidas та Nike, ще у 60—70 роки минулого століття, у кросівках для бігу та тенісу. Це забезпечувало вентиляцію й полегшувало взуття. А сучасний бум на сітчасті туфлі та балетки стався на початку 2020-х років завдяки легендарному французькому бренду Alaїa. Сітка дозволяє шкірі ніг дихати, що є ідеальним варіантом для спекотного літа. Це практично, доволі дешево й тому так популярно. Та все ж недовговічно.

Як вибрати ідеальну пару й не викинути гроші на вітер

— Зараз багато хто ходить влітку у кросівках і кедах. Це шкідливо?

— Це все індивідуально. Якщо людині зручно, безпечно і комфортно ходити літом у зимових черевиках, уггах або високих кросівках, це її справа. Чому в Середній Азії у спеку не знімають куфайок? Бо вони зберігають температуру тіла. Взуття, виготовлене зі щільного матеріалу, також створює свій мікроклімат, захищає від зовнішнього перегріву або пилу, окрім того, добре фіксує стопу.

Літні ж кеди та кросівки "дихають", бо виготовлені за відповідною технологією. Їхній верх або перфорований, або це сітка, або ще якісь матеріали, що пропускають повітря. Вони призначені для носіння саме в теплу пору року. Що в цьому шкідливого?

— А вийти на вулицю у шльопанцях — це ок?

— Пляжне взуття доречне на пляжі, а в повсякденному житті нам потрібне таке, що реально захищає ноги. Тому це абсолютно не ок. Це все одно, що прийти в басейн у сімейних трусах, а не в плавках.

— Як правильно вибирати літню обувку? На що звернути увагу?

— Насамперед, на підошву. Вона має складатися з двох шарів: верхній, м’який, із піни, а нижній — щільний, із захисними функціями (гумовий чи поліуретановий). Тоді ви не набиватимете ноги об асфальт і не ойкатимете, наступивши на камінець.

Важливо, щоб у взутті, особливо у закритому, була знімна устілка. Тоді її легко замінити на ортопедичну або комфортнішу для вас. До того ж, якщо матимете комплект устілок й регулярно їх мінятимете (навіть протягом дня), то позбудетесь неприємного запаху. Їх легко прати, можна просто провітрювати.

Та найважливіше — це індивідуальна посадка. Тобто довжина, ширина, підйом — усе має ідеально підійти під вашу стопу. Тому я раджу купувати взуття під вечір, коли зазвичай у багатьох на ногах з’являються набряки. Тоді ваша обновка не буде тиснути.

Звісно, коли ступня під кінець дня збільшується на цілий розмір, то вже варто звертатись до лікаря.

Ще раджу розходжувати взуття вдома. Якщо протягом 20—30 хвилин ви його перестали відчувати, значить, воно ваше. А якщо відчуваєте дискомфорт, краще не мучте себе — поверніть продавцю або обміняйте.

Тільки не виходьте одразу в обновці на вулицю, щоб не потерти підошву, бо тоді у вас виникнуть проблеми з поверненням.

Про те, чи можна тісне взуття розтягнути у майстерні, коли його відправляти у ремонт, чи варто купувати черевики в онлайн-магазинах, читайте невдовзі у другій частині. Не перемикайтеся.

Фото автора та надане Миколою Фокіним