Браслет на нозі та мільярди в кишені: як імперія топзабудовника освоює гектари в Києві

Будівельний клан отримав доступ до найдорожчих локацій столиці

Хвороба як тактика захисту та паралельна експансія на землі Національної академії наук України. Поки засновник холдингу "КСМ-Груп" Сергій Копистира скаржиться у ВАКС на стан здоров’я, фірми з його орбіти не припиняють спроб отримати у користування все більше наукових гектарів.

"Телеграф" зібрав ключові новини у кейсі забудовника, що претендує на цінні столичні землі.

Що таке "КСМ-Груп" та чому її власник – під судом

Холдинг "КСМ-Груп" (KSM Group) – це потужна будівельна імперія, що складається з десятків взаємопов’язаних компаній: "КСМ Девелопмент", "Гідроінж-Буд", "Сітігазсервіс", "Холд Груп" та інших. Роками цей конгломерат отримував доступ до гектарів державних земель, обіцяючи "реконструкцію" або "інвестиції" в державну власність, які зазвичай закінчувались будівництвом чергового ЖК.

Найяскравіший приклад – історія навколо 11,15 га та майна Державної агрофірми "Квіти України" на вул. Тираспольська, 43 (яку часто плутають з відомою модерністською будівлею на вул. Січових Стрільців). І як раз у цьому випадку стало зрозуміло, що засновник холдингу Сергій Копистира не завжди грав чесно, адже, за версією слідства, міг платити за лояльність топпосадовцям. Саме через це опинився на лаві підсудних.

• Справа Чернишова (2021—2022 рік): За допомогу в легалізації схеми на Тираспольській Копистира звернувся до тодішнього очільника Мінрегіону Олексія Чернишова. Посадовець підписав наказ, яким зробив підконтрольне держпідприємство балансоутримувачем майна. І це дало ДП право укласти інвестдоговір із фірмою з орбіти Копистири "Сітігазсервіс". Подякою для Чернишова, як встановили слідчі, стали знижки на квартири у майбутньому комплексі (на суму 6,8 млн грн) для довірених осіб.
• Справа Кубракова (2023 рік): Після зміни керівництва Мінрегіону Копистира вирішив "освіжити" домовленості. Цього разу "відкат" вже становив 2% (4200—4900 кв. м) від площі ЖК, а в нього мало увійти 14 багатоповерхівок. Проте система дала збій, адже міністр Олександр Кубраков здав забудовника НАБУ, що призвело до затримання та оголошення підозри як самому Копистирі, так і його спільникам, зокрема, директорці ДП Аллі Сушон. Силовики підрахували: якби схему не зупинили, втрати держави перевищили б 1 млрд грн.

І саме за другим епізодом суд просунувся найдалі, і фактично справа йде до вироку. Проте його винесення затягується, адже від жовтня 2025 року Сергій Копистира судові засідання ігнорує. Захист наполягає: причина в проблемах зі здоров’ям, адже забудовник переніс операції на серці та отримав інвалідність II групи. Спроби примусового приводу забудовника до суду його адвокати назвали "тортурами" та намагалися "заморозити" слухання. А Копистира просив дозволу на виїзд за кордон для лікування.

Водночас ВАКС на хворобу як аргумент реагує скептично. Зокрема, у квітні 2026 року за систематичні неявки Копистиру "оштрафували" за неповагу до суду на 4 900 грн. Хоча за законом це максимально можливий розмір стягнення, на фоні реальних статків забудовника та сум хабарів, які він пропонував посадовцями, цифра виглядає парадоксально.

Згідно з матеріалами справи, офіційні доходи Сергія Копистири є лише "верхівкою айсберга" його фінансової імперії. Зокрема, в матеріалах згадують податкові дані, за ними за десять років Копистира отримав 24,4 млн грн. При цьому разом з дружиною забудовник володіє "численними об’єктами нерухомості" до того ж має вплив на 15 пов’язаних компаній. Саме на цій підставі прокурори САП за систематичний саботаж судових засідань вимагали стягнути з Копистири в дохід держави 30 млн грн із уже внесеної застави. До слова, фінансовий пресинг на забудовника суд раніше послабив, зменшивши заставу у "епізоді Кубракова" зі 100 до 60 млн грн.

На останньому червневому засіданні ВАКС не розглядав питання про додаткові фінансові санкції до Копистири, лише продовжив дію процесуальних зобов’язань до середини серпня. А саме — обов’язок носити електронний браслет та не залишати межі Києва і області. Аналогічно діють і в "епізоді Чернишова", проте у ньому все ще триває досудове розслідування, а застава для Копистири виділена в окремі 20 млн грн.

"Гідроінж-Буд": від скандальної забудови Феофанії до мільярдного шантажу громади Києва

Поки сам Сергій Копистири веде боротьбу в судах, фірмі з орбіти "КСМ-Груп" активні на різних фронтах. Зокрема, ТОВ "Гідроінж-БУД" – генпідрядник флагманського проєкту холдингу ЖК "Кришталеві джерела" – намагається отримати майже мільярд з міського бюджету. А паралельно вдається до силового захоплення нових наукових земель.

ТОВ "Гідроінж-Буд" офіційно належить Тетяні та Ользі Черненко, яких медіа називають родичками дружини Сергія Копистири. Саме ця фірма через інвестиційні договори у 2020 році отримала доступ до земель НАН України на вул. Метрологічній. Замість обіцяних наукових об’єктів та збереження унікальних горіхових садів компанія звела понад 40 багатоповерхівок.

Будівництво, що тривало 15 років, супроводжувалось порушеннями екологічних норм. Адже ЖК був зведений впритул до заповідника "Феофанія", а це призвело до знищення лісу, утворення селевих потоків через виведення зливових стоків прямо в лісову зону. Також виникали суперечки між інвесторами та експлуатаційною компанією через кабальні договори.

Проте і після фіналу будівництва скандал навколо "Кришталевих джерел" не стихає. Наразі ТОВ "Гідроінж-Буд" перейшло від агресивного "освоєння" земель до атаки на бюджет Києва. Забудовник вимагає повернути йому кошти пайової участі та оплатити будівництво інженерних мереж, які використовує саме ЖК. При цьому апетити з часом ростуть:

• у первісній вимозі йшлося про стягнення з КМДА 590 млн грн: в цій сумі 31,7 млн грн – пайовий внесок за договорами на розвиток інфраструктури плюс витрати на прокладання водопроводу, каналізації та електромереж;
• в оновленій – від листопада 2025 року – позивач наполягає на відшкодуванні вже 922,5 млн грн, адже додав до суму основного боргу інфляційні втрати, пеню та 3% річних.

Наступні пів року суди – спочатку першої інстанції, а потім апеляційний – вирішували, чи можна розглядати в межах однієї справи нові і старі акти, надані забудовником для обґрунтування претензії. В результаті дійшли висновку: всі документи підтверджують обсяг виконаних зобов'язань. На цій підставі розгляд по суті поновили, чергове засідання призначили на липень.

Паралельно з фінансовим шантажем міста ТОВ "Гідроінж-Буд" разом з партнером по "Кришталевим джерелам" – "Інтербуд ТМ" (належить брату Сергія Копистирі – Арсенію Копистирі та Ользі Черненко) засвітилося у силовому захопленні земель Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. Заболотного. Як стало відомо "Телеграфу", у серпні 2025 представники приватних фірм вдерлися на територію наукової установи на просп. Академіка Заболотного та почали будувати огорожу. Для цього знесли капітальний гараж інституту та обмежили доступ до підсобних приміщень.

Свою активність фірма пояснила наявністю дозволів, датованих 2016 роком. Проте поліцейські встановили: містобудівні умови та обмеження "Гідроінж-Буд" отримало на сусідню ділянку, де вже будує ЖК "Феофанія City", а на землі інституту зайшло самостійно. І це стало підставою для відкриття кримінального провадження за статтею "самоуправство" (ст. 356 КК України). В рамках розслідування Голосіївський районний суд Києва наклав арешт на спірну земельну ділянку площею 4,2593 га із забороною проводити будь-які ремонтні чи будівельні роботи на цій території.

"Навіум-2008": як промислові бази Академії наук перетворилися на висотки

Ще одна схема, в якій фігурують структури з орбіти Копистири, стосується майже 7 га у Святошинському районі Києва:

• ділянка по вул. Василя Степанченка, 5 площею 4,9494 га перебуває у користуванні Державного автотранспортного підприємства НАН України;
• ділянкою по сусідству – площею 1,9783 га за адресою бульвар Академіка Вернадського, 36-В – користувалося Державне виробниче підприємство "Будремкоплект" НАНУ.

Ці території ще з 2016—2017 років намагається прибрати до рук компанія ТОВ "Навіум-2008", яка уклала з академією інвестдоговори на "реконструкцію" нежитлових будівель. В реєстрах засновниками фірми є вже відомі Ольга та Тетяна Черненко, а директоркою — Інна Козенко. Фактично, як зазначається в судових рішеннях ВАКС, цю компанію контролює особисто Сергій Копистира.

Методи дії і цієї фірми з орбіти забудовника були агресивними. Не отримавши дозволу від столичної влади на будівництво, "Навіум-2008" подало позов до нині ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва. У листопаді 2021 року суддя Нана Вєкуа винесла скандальне рішення, яким "легалізувала" забаганки забудовника. А саме:

• за рішенням суду було змінено назву з "реконструкції нежитлових будівель під адміністративно-побутовий комплекс" на "багатофункціональний комплекс". Ця хитрість відкрила шлях до проєктування житлових будинків на землях, призначених для промисловості та автотранспорту;
• попри розташування ділянок в зоні обмеження польотів, суд дозволив підняти граничну висоту будівель до 100 метрів (від 25 до 31 поверху);
• суддя Вєкуа окремим пунктом визнала за "Навіум-2008" право на проєктування та експлуатацію об’єктів житлового призначення безпосередньо на наукових землях.

Забудовник розпочав активні роботи на спірних гектарах без дозволу ДІАМ України. В медіа повідомлялось про агресивну поведінку охоронців будмайданчика, знищення споруд наукових установ та бомбосховища. Внаслідок такого "господарювання" структура Копистири та посадовці НАН України завдали державі збитки, які лише на першому етапі були оцінені у 2,35 млн грн.

Зрештою "витівки" забудовника призвели до масштабної реакції правоохоронних органів. Так, 14 травня 2026 року Бюро економічної безпеки оголосило підозри керівнику справами НАН та ексдиректору Державного автотранспортного підприємства НАН України Борису Ніколенку, а також колишній керівниці ТОВ "Навіум-2008" Наталії Возній. Останню детективи БЕБ вважають рушійною силою схеми. Як випливає із судових ухвал саме колишня директорка фірми підбурила посадовців структур НАН України до зловживання службовим становищем.

До речі, Возна хоч і відійшла від справ в компанії-фігуранті кримінального провадження, але й до сьогодні – одна з ключових постатей у команді Копистири. Адже, наприклад, є уповноваженою особою у ТОВ "КСМ-Девелопмент" – структурі, що забезпечує фінансову потужність групи та пов’язана з іншими фірмами холдингу спільними IP-адресами для реєстрації податкових накладних.

Паралельно Святошинська окружна прокуратура розпочала битву за одну з ділянок (по бульв. Академіка Вернадського, 36-В) в Господарчому суді м. Києва. Вимога – визнати недійсним договір з ТОВ "Навіум-2008". Наразі апеляційний суд прийняв до розгляду вимоги прокуратури щодо повної заборони будівельних робіт і розгляне їх 10 вересня.

Вище, більше, масштабніше – які ще ділянки під загрозою

Описані кейси, де фігурують компанії з орбіти Копистири, не єдині. Наразі в розпалі й судові баталії навколо земель Національного ботанічного саду імені М. Гришка (НАН України), де забудову планувало згадане вище "КСМ-Девелопмент".

Генпрокуратура хотіла визнати угоду недійсною, але на початку червня 2026 року отримала відмову у Господарському суді міста Києва. З ось такими аргументами:

• це не "договір спільної діяльності", який вимагає погоджень на рівні Кабміну, а інвестиційний договір;
• потреби в забороні "відчуження землі" суд не побачив, адже юридично ділянка лишалась в постійному користуванні Ботсаду, а забудовник претендував тільки на побудовану нерухомість;
• позов суд назвав "передчасним", бо Ботсад за рекомендацією НАНУ запустив процедуру розірвання договору.

Паралельно Національний ботсад ім. М. Гришка судиться з аудиторами через гучний заголовок на сайті ДАСУ про те, що "землю заповідника попри заборону віддали під житлову забудову". Суд визнав фейком слова про те, що землю вже передали забудовнику і що Ботсад брав готівку від забудовника (платежі проходили через банк). Натомість суд погодився з Держаудитслужбою в тому, що договір фактично дозволяє "комерційне використання заповідних земель", що прямо заборонено законом "Про природно-заповідний фонд".

При цьому у забудовника, здається, лишились козирі в рукаві, адже ТОВ "КСМ-Девелопмент" витратило в рамках угоди понад 2,4 млн грн (робило ремонти та купувало цибулини тюльпанів). Тож не виключено, що компанія може вимагати або повернення вкладень, або майнові права на відремонтовані будівлі, якщо Ботсад таки розірве угоду.

Поки триває боротьба навколо ще кількох об’єктів в столиці:

• ділянка площею майже 7 га на просп. Академіка Глушкова, 42, що перебуває у держвласності та користуванні Інститут проблем математичних машин і систем НАН України. Забудовник – ТОВ "Укринвест" (третьою особою виступає ТОВ "КСМ-Груп"). Наразі наукова установа через суд намагається розірвати інвестиційні договори 2016—2017 років із забудовником та зобов’язати звільнити територію. На початку липня суддя Вікторія Джарти витребувала у компанії проєктну документацію та журнал виконання робіт, щоб довести або спростувати факт недотримання зобов’язань.
• ділянка площею 1,1 га на вул. Академіка Лебедєва, 36 (дослідна база) та лісова ділянка в урочищі "Теремки" (просп. Академіка Глушкова, 65) площею понад 5,69 га. Земля перебуває у користуванні Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена. Забудовник – ТОВ "Юг-проект". В суді прокуратура доводить, що реєстрація права користування ділянками під забудову висотками є незаконною, оскільки ці землі є заповідними та межують із нацпарком.
• ділянка площею 5,68 га на вул. Антоновича, 58, 66 та 69, перебуває у користуванні Інституту електрозварювання ім. Патона. Забудовник – ТОВ "Інвест-Проект-Будівництво", при подачі документів на початок робіт генпідрядником було вказано ТОВ "КСМ-Груп". В цьому випадку забудовник (науковці виступають співпозивачами) вимагає від КМДА дозволити будівництво житлових будинків. А в суді компанія хоче скасувати обмеження щодо висотності та будівництва в історичному ареалі Києва.

***

Зухвалість такого підходу вражає своєю системністю та цинізмом. Замість того щоб шукати вільні ділянки на відкритому ринку та купувати їх за конкурентними цінами, структури з орбіти Копистири винайшли більш "вигідну" формулу. Вони заходять на землі державних наукових установ через сумнівний механізм інвестиційних договорів на "реконструкцію".

Це дозволяє забудовникам отримати доступ до найдорожчих та найбільш цінних локацій столиці – від Печерських пагорбів Ботсаду до реліктових лісів Голосієва – фактично за безцінь. Коли ж наукові установи або прокуратура намагається розірвати ці юридичні "зашморги", з'ясовується, що гектари вже є предметом судових суперечок.

У підсумку, замість розвитку української науки кияни отримують чергові 30-поверхові хмарочоси на місці наукових лабораторій, парків та дослідних баз, а держава залишається заручником "бетонної дипломатії" одного будівельного клану. Схоже, що владна система виявляється неспроможною протистояти ділкам з їхніми тіньовими методами.